Очікує на перевірку

Муцельмахер Мойсей Давидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Муцельмахер Мойсей Давидович
Народження10 (23) жовтня 1900
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть8 липня 1961(1961-07-08) (60 років)
 Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
Жанрпейзаж
НавчанняОдеське художнє училище (1922) і Московський поліграфічний інститут (1931)
Діяльністьхудожник, педагог
ВчительДворников Тит Якович, Фраєрман Теофіл Борисович і Фаворський Володимир Андрійович
Відомі учніФруміна Діна Михайлівна, Фішер Рафаїл Ісакович, Сингаївський Павло Пилипович, Шполянська Людмила Григорівна, Рябченко Сергій Васильович, Жураковський Віктор Петрович, Волковинська Зінаїда Володимирівна, Маркін Семен Григорович, Малишев Геннадій Йосипович, Божко Ігор Антонович і Криштопенко Володимир Васильович
ПрацівникОдеське художнє училище
ЧленНаціональна спілка художників України
ПартіяВКП(б)
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Мойсей Давидович Муцельма́хер (нар. 23 жовтня 1900, Одеса — пом. 8 липня 1961, Одеса) — український радянський графік, живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1938 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 10 [23] жовтня 1900(19001023) року в місті Одесі (нині Україна). Упродовж 19151918 років навчався в Одеському художньому училищі у Тита Двориникова, у 19181922 роках — в Одеському художньому інституті у Теофіла Фраєрмана.

Протягом 19251931 років працював у московських книжкових і журнальних видавництвах; одночасно у 19281931 роках навчався в Московському поліграфічному інституті, де його викладачем був зокрема Володимир Фаворський.

У 19311941 роках викладав в Одеському художньому училищі. 1938 року був засновником і до 1941 року очолював Одеську організацію Спілки радянських художників України.

У Червоній армії з травня 1942 року. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки (30 жовтня 1944), медалями «За бойові заслуги» (22 серпня 1943) та «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[1].

Протягом 19451961 років знову викладав в Одеському художньому училищі. Серед учнів: Діна Фруміна, Рафаїл Фішер, Павло Сингаївський, Людмила Шполянська, Сергій Рябченко, Віктор Жураковський, Семен Маркін. Одночасно з 1946 по 1952 рік працював на посаді відповідального секретаря Одеської організації Спілки радянських художників України. Помер в Одесі 8 липня 1961 року.

Творчість

[ред. | ред. код]
живопис
  • «Одеський пейзаж» (1929);
  • «Ранок» (1934);
  • «Оркестр школи імені Столярського» (1939, не збережено);
  • «Ніч на морі» (1940);
  • «Вступ бригади Григорія Котовського в Одесу 7 лютого 1920 року» (1947);
  • «У порту» (1948);
  • «Григорій Котовський» (1949);
  • «Портовики» (1960);
  • серія «Пейзажі Одеси та її околиць» (1949–1960);
ілюстрації до книг

Брав участь у художніх виставках з 1937 року. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1941, 1955 роках та посмертна у 1967 році.

Окремі роботи зберігаються в Одеському, Харківському художніх музеях, Одеському краєзнавчому музеї, Музеї історії євреїв Одеси.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пам'ять народу. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.](рос.)

Література

[ред. | ред. код]