Мідянка звичайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Coronella austriaca
Мідянка звичайна
Мідянка звичайна
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Полозові (Colubridae)
Підродина: Полозові (Colubrinae)
Рід: Мідянка (Coronella)
Вид: Мідянка звичайна (Coronella austriaca)
Біноміальна назва
Coronella austriaca
Laurenti, 1768
Поширення звичайної мідянки
Поширення звичайної мідянки
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Coronella austriaca
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Coronella austriaca
EOL logo.svg EOL: 1920191
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 201445
Fossilworks: 252064

Мідя́нка звичайна[1] (Coronella austriaca) — не отруйна змія з роду Мідянок родини Полозові (Colubridae).

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина зазвичай не перевищує 600-700 мм, хоча іноді може бути і більше. Хвіст у 4,0-6,5 разів коротший за тулуб. Лусочки на спині гладенькі. Черевні щитки утворюють на боках черева добре помітні ребра. Черевних щитків налічується 150-200 (у самців 150-182, у самок 170-200), підхвостових – 40-70[2].

Характерна особливість мідянки, яка дозволяє відрізнити її від інших змій європейської фауни – темна смуга, що проходить від ніздрі через око до кута рота або навіть на боки шиї.

Забарвлення спинної сторони дуже мінливе (сіре, сіро-буре, коричнево-сіре, червоно-буре, мідно-червоне – звідси українська назва "мідянка"). Зрідка трапляються чорні особини (меланісти). У самців переважають червонуваті відтінки, у самок - буруваті. Рисунок тіла доволі мінливий, зазвичай він складається з 2-4 рядів плям, що розташовуються уздовж спини (вони можуть бути не чіткі). На шиї наявні дві смуги або плями, що зливаються на потилиці. Голова зверху одноколірна (темна) або з доволі характерним малюнком у вигляді вирізаної біля очей дуги з ламаною лінією. Райдужка ока нерідко червона. Черевна частина тіла може бути забарвлена в сіруваті, білуваті, червонуваті відтінки з темними плямами та крапками або без них.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Мідянки надають перевагу залісеним або сонячним галявинам, сухим лукам і вирубкам в різних типах лісу, уникаючи вологих місць (хоча мідянки добре плавають). У горах піднімаються на висоту до 3000 м над рівнем моря, обживаючи кам'янисті степові ділянки з ксерофітною рослинністю. Сховками для них слугують нори гризунів і ящірок, порожнини під камінням, корою повалених стовбурів дерев, тріщини скель.

Активні мідянки переважно вдень (звичайно вранці та надвечір), проте іноді можуть полювати і в сутінках.

Сезон активності триває з середини березня – початку квітня до кінця вересня – середини жовтня[3]. Парування відбувається в квітні–травні. Мідянки яйцеживородні – практично увесь розвиток зародків відбувається в тілі матері. У липні–жовтні самки відкладають яйця з тонкими оболонками (від 2 до 17), з яких одразу ж вилуплюються молоді мідянки[3] завдовжки 125–170 мм[2].

Основу раціону складають ящірки (мідянки – заурофаги), рідше живляться іншими дрібними наземними хребетними – ссавцями (мишами, полівками, землерийками), птахами (звичайно пташенятами), земноводними, комахами. Свою здобич мідянка стискує кільцями тіла та проковтує живцем. Отруйних зубів не має[4]. Певну токсичність може мати слина, проте для людини вона не отруйна.

Поширення[ред.ред. код]

Ареал звичайної мідянки охоплює значну територію Європи (крім південної частини Піренейського півострова, Ірландії, значної частини Британії, північної частини Скандинавського півострова та деяких островів Середземномор'я, зокрема, Криту та Кіпру) та в Західній Азії (північна частина Малої Азії, Кавказ, Західний Казахстан, Північний Іран).

В Україні – повсюдно, але частіше в західних регіонах (зокрема, в Карпатах) і в Криму.

Охорона[ред.ред. код]

Занесена до третього видання Червоної книги України (2009) (категорія "вразливий" вид).

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.izan.kiev.ua/term_com/herpet.htm
  2. а б Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г., Рустамов А. К., Щербак Н. Н. (1977). Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР (Російська). Москва: Просвещение. 
  3. а б Мідянка звичайна Coronella austriaca Laurenti, 1768 - Червона книга України. redbook-ua.org (en-gb). Процитовано 2017-08-07. 
  4. Aaron, M. Taub (1967). Comparative histological studies on Duvernoy's gland of colubrid snakes. New York. 

Посилання[ред.ред. код]