Полоз жовточеревий
| Полоз жовточеревий | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Змії (Serpentes) |
| Родина: | Полозові (Colubridae) |
| Рід: | Dolichophis |
| Вид: | Полоз жовточеревий (D. caspius) |
| Біноміальна назва | |
| Dolichophis caspius (Gmelin, 1789) | |
| Підвиди | |
| |
| Синоніми | |
| |
Полоз жовточеревий, або каспійський (Dolichophis caspius) — вид неотруйних змій з номінативної підродини родини Полозових (Colubridae). Інша назва — жовтобрюх[1].
Цей полоз є найбільшою змією Європи. Його довжина сягає до 2 м. Забарвлення верхньої сторони тулуба буває різних відтінків оливкового кольору, без візерунка. Черево в нього жовте, палеве, іноді червонувате.
Полоз жовточеревий мешкає в південній Європі від Балканського півострова на схід до річки Урал, у Передній та Малій Азії, Молдові, південно-східній частині Росії, на Кавказі, іноді в Туркменістані.
В Україні полоз жовточеревий трапляється скрізь у степовій частині та на території національного парку «Кременецькі гори».
Ці змії живуть зазвичай у відкритому степу, напівпустелях, чагарникових заростях, біля доріг, кам'янистих гірських схилах, болотистих місцевостях. У посушливі періоди тримається біля заплав річок і на прирічкових терасах.
Сховищами полозам слугує тріщини в землі, кам'янисті осипи в степових урочищах, нори гризунів, низько розташовані дупла.
Живиться полоз жовточеревий гризунами розміром до ховрахів, птахами, їхніми яйцями, ящірками, рідше іншими зміями. Активний у світлий час доби. Він хапає здобич на ходу й часто поїдає її, навіть не задушивши, придавлюючи своїм міцним тулубом до землі.
З зимових схованок жовточеревий полоз виходить наприкінці квітня — на початку травня. Самка полоза відкладає за один раз 7—15 яєць (це відбувається в червні—липні). Молодь з'являється наприкінці серпня — на початку вересня. На зимівлю в одне місце збираються до 10-ти особин жовточеревого полоза.
Полоз жовточеревий відрізняється надзвичайною агресивністю. У випадках наближення ворога не намагається сховатися, а згортається спіраллю, на кшталт отруйної змії, шипить та кидається на супротивника[2], при цьому здатен стрибати до 1,5—2 м, намагаючись завдати удару в обличчя. Кусає боляче, до крові, проте суттєвої шкоди людині заподіяти не здатен. Після укусу в рані можуть лишатись дрібні зуби.
Інколи утримується в неволі, тому може мати деяке комерційне значення. Знищенням гризунів приносить певну користь сільському господарству. Вид занесений до Червоної книги України.
- ↑ Наукові назви земноводних та плазунів України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України. Архів оригіналу за 19 червня 2026.
- ↑ Жовтобрюхи масово нападають на одеситів. Під прицілом. 9 липня 2010.
- Mazzei, Paolo; Ilaria Pimpinelli. «Dolichophis caspius (Gmelin, 1789)». Amphibians and Reptiles of Europe. Retrieved 18 January 2010.
- Про полоза жовточеревого у Червоній книзі України
- Tytar V. M., Nekrasova O. D. Species distribution modeling of the Caspian Whip Snake Dolichophis caspius (Squamata: Serpentes): a tool for ranking conservation priorities in the western Pontic Steppe // Biological Communications. 2016. – V.3. − P. 143-148. DOI: 10.21638/11701/spbu03.2016.324
- Марія Назарова, Ігор Тимофєєв (10 травня 2026). «Прямо женеться»: які українські змії можуть переслідувати людей та собак. Telegraf. Архів оригіналу за 19 червня 2026.
- Вадим Михальченко, Ігор Тимофєєв (10 травня 2026). До двох метрів довжиною: на що здатні найбільші змії України. Telegraf. Архів оригіналу за 19 червня 2026.
- Анастасія Андрусяк (10 травня 2026). Може задушити собаку: чим небезпечна та де водиться найбільша змія в Україні. Фокус. Архів оригіналу за 19 червня 2026.
