Гадюка Нікольського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гадюка Нікольського
Vipera nikolski 001.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Гадюкові (Viperidae)
Підродина: Гадюкові (Viperinae)
Рід: Гадюка (Vipera)
Вид: Гадюка Нікольського
Біноміальна назва
Vipera nikolskii
Vedmederja, Grubant & Rudajewa, 1986
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Vipera nikolskii
EOL logo.svg EOL: 790159
ITIS logo.svg ITIS: 634997
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 110206

Гадю́ка Ніко́льського (Vipera nikolskii) — змія родини гадюкові, ендемічний вид для Східної Румунії, Республіки Молдова, України та південної частини Росії. Вид включений до Червоної книги Росії. Деякі герпетологи вважають гадюку Нікольського підвидом звичайної гадюки. Названа на честь українського і російського дослідника Олександра Нікольського.

Поширення[ред.ред. код]

Ареал охоплює лісостепові та степові райони Румунії на схід від Карпат, Молдови, України, та чорноземні області Росії до передгір’їв Уралу, широтний діапазон становить 46-54° північної широти.

Поширення в Україні[ред.ред. код]

Поширена тільки в лісостеповій частині Лівобережжя, в цілому зустрічається рідко, хоча в сусідній Росії їхня чисельність в рази вище.

Будова[ред.ред. код]

Гадюка Нікольського невелика у розмірах, довжина тіла до 76 см, хвоста — до 8 см. Самиці крупніші за самців. Співвідношення довжини тіла до хвоста у самців 6 до 1, у самиць 7 до 1. Навкруги середини тіла розташовано 20-23 рядів лусок. Тіло стрункіше, ніж у звичайної гадюки. Голова велика, широка, ледь випукла, добре відмежована від шиї. Райдужка очей чорна. Забарвлення тулуба дорослих особин завжди чорне, з ледь помітним ромбічним малюнком на спині, на верхньогубних щитках іноді зберігаються білі плями. На останніх підхвостових щитках є жовті або рожеві плями. Молоді особини мають сіро-коричневе забарвлення з коричневим малюнком на спині, на 3-му році життя темніють та набувають забарвлення, характерне для дорослих особин.

Спосіб життя[ред.ред. код]

В Україні найчастіше зустрічається на узліссях, лісових галявинах лісосмугах складених листяними породами дерев, також на луках та у мішаних лісосмугах, іноді у соснових, уникає степових ділянок та агроценозів. Активний період з квітня по жовтень. Після зимівлі з'являються на поверхні землі звичайно в квітні. Гадюки активні переважно в денний час. Харчуються переважно дрібними гризунами, жабами, ящірками. Парування у травні. У серпні — на початку вересня самиця народжує до 24 дитинчат довжиною до 21 см.

Охорона[ред.ред. код]

Занесена до останнього видання Червоної книги України (2009).

Посилання[ред.ред. код]