Премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Почесний знак лауреата Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»

Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» — заснована 1 березня 2005 року громадською організацією «Чернігівський інтелектуальний центр» та Волинським товариством «Світязь» з метою розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, громадських діячів та меценатів. Голова журі — Василь Слапчук.

З 1 листопада 2014 співзасновником премії є Міжнародна літературно-мистецька академія України.[1]

Положення[ред.ред. код]

Громадська організація «Чернігівський інтелектуальний центр» та Волинське товариство «Світязь», з метою розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, громадських діячів та меценатів, засновують Міжнародну літературну премію імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень».

Для цього співзасновники премії (ГО «Світязь» та «Чернігівський інтелектуальний центр») створюють Комітет (журі) з Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», до складу якого входять відомі письменники та науковці (всього — п'ять осіб). Голова Комітету (журі) — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, письменник Василь Слапчук.

Щороку Комітет нагороджує лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень»: письменників, митців, науковців, журналістів, громадських діячів та меценатів, які мешкають в Україні і за кордоном.

Кандидатура кожного претендента на здобуття премії обговорюється всіма членами Комітету і затверджується відкритим голосуванням (також члени Комітету можуть підтвердити свій вибір в будь-який інший спосіб — по телефону, факсом або листом).

Кількість лауреатів та розмір премії щороку визначають її співзасновники. Лауреати отримують диплом та грошову винагороду.

Громадські діячі та меценати, а також родини лауреатів Міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», відзначених посмертно, отримують дипломи (без фінансової частини).

Нагорода вручається раз у житті (за винятком колективних номінацій, а також, якщо творчу людину відзначено в іншій номінації — наприклад, як громадського діяча та мецената).   

Повідомлення про лауреатів розміщується в засобах масової інформації.

Лауреати премії[ред.ред. код]

2017 рік[ред.ред. код]

До Комітету з нагородження премією за 2017 увійшли:[2]

  • Василь Слапчук — голова журі, письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка,
  • Марко-Роберт Стех — літературознавець, письменник, доктор славістики в Канадському інституті українських студій (м. Торонто, Канада),
  • Войцех Пестка — письменник, лауреат міжнародних літературних премій (м. Варшава, Польща),
  • Євген Нахлік — літературознавець, директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України,
  • Євген Баран — голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України, літературознавець,
  • Петро Сорока — письменник, літературознавець, лауреат міжнародних премій.

Цього року надійшло близько 450-ти подань і пропозицій з України та закордону. Кандидатуру письменника Богдана Бойчука (за його життя і з його згоди) на здобуття премії висунула Міжнародна літературно-мистецька Академія України.[2]

Лауреатами 2017 року стали:[2]

  1. Письменник, Шевченківський лауреат Ігор Калинець (м. Львів) — за книгу «Молімось зорям дальнім»;
  2. Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, педагог, радіожурналіст, Шевченківський лауреат Ігор Качуровський (посмертно) (Німеччина), літературознавець, громадський діяч, Шевченківський лауреат Михайлина Коцюбинська (посмертно) (м. Київ), український письменник, перекладач, засновник Нью-Йоркської групи Богдан Бойчук (посмертно) (США) — за визначний внесок в українську літературу;
  3. Перший заступник голови Чернігівської обласної ради Валентин Мельничук (м. Чернігів) — за визначну державну та громадську діяльність на благо України;
  4. Письменник, публіцист, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України, професор, проректор з навчально-наукової роботи Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк — за створення нової концепції історії філософії України й популяризацію української філософської думки;
  5. Відомі зарубіжні письменники, науковці та перекладачі, відзначені за власний вагомий доробок, пропаганду високохудожньої літератури, культури та загальнолюдських цінностей:
    • Письменник, науковець, академік, ректор Казахського національного університету імені аль-Фарабі Галимкаір Мутанов (Казахстан) — за книжку віршів «У ковчезі часу» (українською мовою);
    • Письменник, перекладач та громадський діяч, засновник Дому Абая у Великій Британії (Лондон), Міжнародного клубу Абая, міжнародного журналу «Аманат» Роллан Сейсенбаєв (Казахстан) — за визначну творчу діяльність;
    • Поет і перекладач Мілан Грабал (Чехія) та перекладач, україніст, доктор мистецтвознавства Петр Каліна (Чехія) — за творчість, що єднає народи;
    • Письменник, перекладач, головний редактор журналу «Порт-Фоліо» Михайло Блехман (Канада) — за дилогію «Відображення», «Римські цифри» (романи українською мовою);
    • Поет, перекладач, публіцист, літературний критик, головний редактор журналу «Новая Немига литературная» Анатолій Аврутін (Білорусь) — за книги останніх років та великий особистий внесок у творче співробітництво письменників України і Білорусі;
  6. Заслужений художник України, професор Національної Академії образотворчих мистецтв та архітектури Генрі Ягодкін (м. Київ) — за цикл 40 робіт, присвячених видатному українцеві Григорієві Сковороді;
  7. Співачка, композитор Зоя Слободян (м. Івано-Франківськ) — за вагомий внесок в українську авторську пісню;
  8. Письменниця Неоніла Стефурак (м. Івано-Франківськ) — за книжку вибраного «Два світи»;
  9. Письменник Ярослав Савчин (Прикарпаття) — за книжку вибраних поезій «Читання ватри»;
  10. Священик, письменник Василь Погорецький (Тернопільщина) — за значну наукову і духовну діяльність, а також дослідження «Життя і творчість Григорія Сковороди крізь призму української духовної історії»;
  11. Поет, завідувач постановочною частиною Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм Анатолій Покришень (м. Чернігів) — за утвердження гуманістичних ідей у сфері національної культури і суспільного життя, що сприяють формуванню світогляду людини та її моральних критеріїв; генеральний директор — керівник художній Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм Сергій Теребун (м. Чернігів) — за значну концертну діяльність і утвердження високої духовності;
  12. Меценат, директор ПАТ «Кремінь» Олександр Сенчик (селище Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) — за визначну благодійну діяльність;
  13. Гурт «Смоляни» (Ольга Євченко, Микола Перець, Роман Кизюн) (Чернігівщина) — за визначну творчу, патріотичну діяльність;
  14. Письменник, тележурналіст, редактор всеукраїнського щомісячника «Бористен» Фідель Сухоніс (м. Дніпро) — за системне висвітлення теми боротьби українського народу проти російської агресії на Донбасі. Зокрема, за укладання та видання художньо-публіцистичного збірника «Українські воїни Добра і Правди» (про бійців АТО) та книги про українських волонтерів «Мобілізовані серцем»;
  15. Письменниця Еліна Заржицька (м. Дніпро) — за книжки «Легенди про козаків» та «Як козак морському царю служив», котрі сприяють розвитку у дітей і підлітків духовності, патріотизму, поглиблення знання національної культури, інтересу до історії рідного краю.

2016 рік[ред.ред. код]

У 2016 лауреатів відбирало журі у складі:[3]

Цього року надійшло понад чотириста подань. Лауреатами стали:[3]

  • Кшиштоф Зануссі (Польща), кінорежисер, письменник — за книгу «Час помирати»;
  • Володимир Шовкошитний (м. Київ), заступник голови Національної спілки письменників України, поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч — за історичну трилогію «Кров — свята»;
  • Євген Нахлік (м. Львів), літературознавець, директор Інституту Івана Франка НАН України, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України — за наукову книжку «Від преромантизму до постмодернізму»;
  • Віктор Неборак (м. Львів), письменник — за книгу «Лексикон А. Г.»;
  • Бенедикт Дирліх (Німеччина), верхньолужицький та німецький письменник, перекладач — за визначну літературну діяльність;
  • Олена Жукова (Канада) письменниця, сценарист, головний редактор журналу рос. «Новый Свет» і Михайло Співак (Канада), письменник, публіцист, головний редактор газети «Перекрёсток Виннипег», заступник головного редактора журналу "рос. «Новый Свет» — за подвижницьку літературну діяльність, спрямовану на зміцнення дружби між народами;
  • Віра Чорний-Мешкова (Македонія), українська та македонська письменниця, перекладач, громадський діяч — за переклад «Кобзаря» Тараса Шевченка македонською мовою;
  • Ауезхан Кодар (Казахстан), письменник — за концепцію казахської філософії як діалогу з традицією в монографії «Степове Знання» (Астана, «Фоліант», 2004 р.);
  • Георгій Дзюба (Російська Федерація), письменник — за вагомі дослідження творчості Миколи Гоголя, зокрема літературознавчу книжку «Повесть о коллежском советнике П. И. Чичикове»;
  • Галина Феліксон (Ізраїль), письменниця, публіцист — за поетичну книгу «Отражение – Відображення» (у співавторстві з Олегом Гончаренком) і численні проукраїнські патріотичні статті в періодиці Ізраїлю та інтернет-виданнях;
  • Сограб Рагімі (Швеція, посмертно), іранський письменник — за подвижницьку літературну діяльність;
  • Євгенія Більченко (м. Київ), письменниця, перекладач, професор, доктор культурології – за поетичну творчість, яка пропагує загальнолюдські цінності, значний науковий доробок та небайдужу громадянську позицію;
  • Людмила Пархоменко (м. Чернігів), головний редактор Чернігівської обласної газети «Деснянська правда», поетеса – за значну творчу діяльність;
  • Микола Мартинюк (м. Луцьк), письменник, літературознавець, перекладач, видавець – за внесок у зближення та популяризацію європейських культур і літератур у численних творчих міжнародних видавничих та перекладацьких проектах;
  • Галина Яструбецька (м. Луцьк), доктор філологічних наук, професор кафедри української літератури Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки — за монографію «Динаміка українського літературного експресіонізму»; доктор філологічних наук, доцент Галина Левченко (м. Житомир) — за монографію «Міф проти історії: Семіосфера лірики Лесі Українки»;
  • Іван Просяник (с. Курінь Бахмацького р-ну Чернігівської області), письменник, публіцист, художник, філософ, травознавець – за глибинне розкриття у своїх працях етнокультурних скарбів цілительства українського народу, вдале філософське поєднання земних начал природи з космічними законами буття, також за книжки «Зело таємниче», «Златоцвіт» і «Скарбниця молодечої сили»;
  • Олег Гончаренко (м. Мелітополь Запорізької обл.) — за переклад повісті казахського письменника Ауезхана Кодара «Поріг неповернення» українською мовою і книжки віршів «Собор одкровень» та «Астрофізми Вічної Гончарні»;
  • Володимир Ільїн (м. Київ, посмертно), письменник, перекладач, науковець — за книжки віршів та визначну перекладацьку діяльність.

2015 рік[ред.ред. код]

  • Юрій Мушкетик (м. Київ), письменник, Герой України, Шевченківський лауреат — за визначний внесок в українську літературу;
  • Боян Ангелов (м. Софія), голова Спілки болгарських письменників і Елка Няголова (м. Варна, Болгарія), президент Слов'янської літературно-мистецької Академії і письменниця, перекладач — за визначну літературну діяльність;
  • Засновники Міжнародного конкурсу «Коронація слова» Юрій і Тетяна Логуші (м. Київ) — за подвижницьку працю на підтримку української літератури, зокрема проект «Воскресіння Розстріляного Відродження»;
  • Дмитро Дроздовський (м. Київ), письменник, головний редактор журналу «Всесвіт» — за професіоналізм у науковій діяльності, утвердження сковородинівської етики, спрямованої на об'єднання України та утвердження культури думки в сучасному медіапросторі (зокрема, на каналі espreso.tv);
  • Микола Гриценко (м. Київ), письменник — за збірку віршів «На зелених іконах дерев»;
  • Віктор Кудляк (м. Київ), дизайнер, художник, арт-директор «VK-студії» — а визначну діяльність у галузі мистецтва оформлення книги;
  • Людмила Шутько (Італія), письменниця — за книжку для дітей «Гуртожиток у лісі» (українською мовою), численні публікації в українських виданнях, а також пропаганду української літератури за кордоном;
  • Станіслав Маринчик, письменник, літературознавець — за книгу «Сузір'я талантів» (третє видання з доповненнями, 2014 р.; 37 літературних портретів видатних земляків); меценат, громадський діяч, депутат Чернігівської обласної ради Віктор Кияновський (м. Ічня Чернігівської обл.) — за визначну благодійну діяльність, спрямовану на розвиток українського книговидання, культурного і духовного життя Ічнянщини та Чернігівщини; меценат Олександр Сенчик (смт Парафіївка Ічнянського району Чернігівської обл.) — за подвижницьку діяльність у відродженні рідного селища, зокрема будівництво церкви; мовознавець, літературознавець Наталія Свищ (м. Ізмаїл Одеської обл.) — за цикл публікацій про мову українського весільного обряду; автор та виконавець українських патріотичних пісень, громадський діяч Віктор Погуляй (м. Прилуки Чернігівської обл.) — за моновиставу «Становлення нації»[4].

2014 рік[ред.ред. код]

  • Іван Дзюба (м. Київ), літературознавець, академік НАН України, Герой України — за книгу «На трьох континентах. Книга 1»;[5].
  • Валерій Шевчук (м. Київ), письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка — за книгу «Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима»;
  • Богдан Задура (Польща), поет, прозаїк, літературний критик — за поетичну книгу «Нічне життя»;
  • Ігор Палиця (м. Луцьк), засновник благодійного «Фонду Ігоря Палиці — Новий Луцьк», меценат — за значну благодійну діяльність, вклад у розвиток і популяризацію національної культури, науки та книговидання;
  • Анна Багряна (Македонія), письменниця — за пропаганду високих духовних цінностей у поезії, прозі та драматургії;
  • Дмитро Чистяк (м. Київ), письменник, мовознавець, перекладач, член-кореспондент Європейської Академії наук, мистецтв і літератури (м. Париж), викладач кафедри французької філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка — за визначні досягнення в галузі французької філології та плідну працю з популяризації доробку українських письменників і науковців за кордоном;
  • зарубіжні письменники, перекладачі, лауреати міжнародних і національних премій, які пропагують українську літературу: поет, прозаїк, драматург, президент Удмуртського ПЕН-клубу, головний редактор журналу «Инвожо» Петро Захаров (Удмуртія) — за збірку віршів «Карас»; поет, есеїст, критик, академік Рісто Василевскі (Сербія) — за збірку віршів «Храм, справді, Храм» (українською мовою); письменниця Наомі Фойл (Велика Британія) — за поетичну творчість та есеї про Україну;
  • Микола Степаненко (м. Полтава), вчений-мовознавець, літературознавець, публіцист, ректор Полтавського національного педагогічного університету ім. Володимира Короленка, доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України — за науково-краєзнавчі дослідження «Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні», «Літературно-мистецька Полтавщина», а також за гончарознавчі дослідження останніх років;
  • Сейран Сулейман (м. Сімферополь), кримськотатарський письменник, перекладач — за власний поетичний доробок та переклади кримськотатарською мовою творів видатних українських письменників;
  • митці, які єднають народи: письменник Микола Петренко (м. Львів) — за поетичну збірку «Вічний втікач», присвячених Григорію Сковороді; сходознавець, літературознавець, перекладач, старший викладач кафедри сходознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка Роман Гамада — за визначні здобутки в галузі сходознавства та багатолітню працю на ниві українського перекладу; перекладач із перської мови, художниця Надія Вишневська (м. Львів) — за невтомне збагачення української культури літературними скарбами Сходу.

2013 рік[ред.ред. код]

  • Рауль Чілачава (Грузія), грузинський та український письменник, перекладач, науковець, дипломат — за визначний внесок в українську літературу;[6].
  • Василь Голобородько (м. Луганськ), письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка — за поетичні книги «Ми йдемо» та «Білі кімнатні рослини»;
  • Павло Вольвач (м. Київ), письменник — за творення поетичного образу героя сучасності;
  • Юрій Мосенкіс (м. Київ), мовознавець, доктор філологічних наук, професор Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дійсний член Академії наук вищої освіти України і Болгарської академії наук та мистецтв — за внесок у дослідження проблеми походження української мови та інтерпретацію стародавніх текстів;
  • Імант Аузінь (Латвія, м. Рига), письменник, перекладач — за значний внесок в пропаганду української літератури в Латвії;
  • Збігнєв Владзімєж Фрончек (Польща, м. Люблін), письменник, головний редактор журналу «Люблін. Культура і суспільство» — за багатолітнє й успішне проведення міжнаціональної політики засобами культури;
  • Інга Крукаускене (Литва, м. Вільнюс), письменниця — за подвижницьку літературну діяльність та створення позитивного іміджу України в Литві;
  • Сігвард Ліндквіст (посмертно) (м. Йонкопінг), шведський перекладач — за творчі здобутки, в яких поєдналася любов до України і поезії;
  • Микола Звєрєв (м. Чернігів), Голова-засновник Благодійного фонду наукових досліджень історичного середовища «ФоНДІС», депутат Чернігівської обласної ради — за значну меценатську діяльність, зокрема підтримку літературно-мистецьких проектів радіо «Новий Чернігів».

2012 рік[ред.ред. код]

  • Димитр Христов (Болгарія), письменник, перекладач, лауреат Національних премій — за книгу поезії «Без кордонів» (Україна) та антологію «Нова украинска поезия» («Нова українська поезія», вірші 32 поетів у перекладі болгарською мовою), видану в Болгарії[7];
  • Віктор Божидарнік (м. Луцьк), ректор Луцького Національного технічного університету, доктор технічних наук, професор — за визначний внесок в розвиток національної науки і культури та ряд винаходів, запатентованих 2011 року;
  • Рита Кіндлерова (Чехія), перекладач, науковець — за ідею та втілення у життя антології сучасного українського оповідання «Експрес Україна» чеською мовою;
  • Людмила Тарнашинська (м. Київ), письменниця, літературознавець — за книгу філософської поезії «Його Величність Час»;
  • Луїза Оляндер (м. Луцьк), доктор філологічних наук, професор Волинського національного університету імені Лесі Українки — за реалізацію проекту «Роде наш красний. Волинь у долях краян і людських документах» та наукові праці останніх років;
  • Микола Ткач (м. Київ), письменник, професор Київського національного університету культури і мистецтв — за поетичну книгу «Вино з тюльпанів»;
  • Василь Старун (Луганська обл.), письменник — за поетичну книгу «Кора нації»;
  • Раїса Лиша (м. Київ), письменниця, художниця — за поетичну книгу «Зірнула зірниця»;
  • Войцех Пестка (Польща), письменник, перекладач — за послідовність позиції у справі донесення ідей української літератури до польського читача;
  • Сергій Лазо (м. Тернопіль), поет, бард — за збірку поезій і аудіодиск із піснями «Майстри часу та ще чогось»;
  • Колишній директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, літературознавець Юлій Коцюбинський (посмертно), заслужений артист України, начальник — художній керівник Військово-музичного центру Сухопутних військ Збройних Сил України Олександр Шевчук, заслужений артист України, актор Чернігівського Молодіжного театру Олексій Биш, провідний методист Чернігівського обласного навчально-методичного центру культури і мистецтв Олександр Майшев, науковець, журналіст Олена Терещенко, звукооператор Віктор Донерян, ветеран Збройних Сил України Віктор Малашенков, меценат Володимир Хорошковський (м. Чернігів) — за значний внесок у пропаганду української культури, зокрема участь у літературно-мистецьких проектах радіо «Новий Чернігів».

2011 рік[ред.ред. код]

  • Юрій Барабаш (м. Москва), доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту світової літератури імені Максима Горького Російської Академії Наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка — за книгу «Вибрані студії. Сковорода. Гоголь. Шевченко».
  • Борис Клімчук (м. Луцьк), голова Волинської обласної державної адміністрації, голова обласного благодійного фонду «Рідна Волинь» — за багатолітню благодійну діяльність та державницьку позицію у відстоюванні розвитку національної культури.
  • Наталія Сидоренко (м. Київ), доктор філології, професор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка — за дослідження з історії української журналістики.
  • Ярослав Поліщук (м. Рівне), доктор філології, професор кафедри україністики Ягеллонського університету (Краків, Польща) та Національного університету «Острозька академія» — за книгу літературної критики «РЕвізії пам'яті».[8].
  • Олександр Клименко (м. Луцьк), письменник — за роман «Коростишівський Платонов».[9].
  • Творча група радіо «Новий Чернігів»: Сергій Дзюба (автор), Олександр Кузнецов-Молодчий, Тетяна Кузнецова-Молодча (ведучі), Анатолій Кульченко (звукооператорська робота, монтаж, дизайн), Олександр Шкурат (меценат) — за створення радіофільму «Улюбленець неба» про долю двічі Героя Радянського Союзу, легендарного льотчика Олександра Молодчого.
  • Денис Русак (м. Київ), доцент кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка — за серію публіцистичних статей про європейський соціалізм.
  • Ярослав Білоус (м. Київ), генеральний директор АТ «Нова лінія» — за послідовну меценатську діяльність.

2010 рік[ред.ред. код]

  • Микола Жулинський (м. Київ) — за книгу «Нація. Культура. Література. Національно-культурні міфи та ідейно-естетичні пошуки української літератури».[10].
  • Роман Гром'як (м. Тернопіль) — за книгу «Культура. Політика. Інтеліґенція. Публіцистика літературознавця».[11].
  • Михась Ткач — за книгу прози «Осінні акорди» та громадську діяльність.
  • Богдан Мельничук — за книги прози «Яр» та «Зламані мальви».
  • Сергій Поляк (Чернігів, посмертно) — за картини, написані в останні роки життя.
  • Володимир Максак (м. Чернігів) — за значну благодійну діяльність.

2009 рік[ред.ред. код]

  • Євген Баран (м. Івано-Франківськ) — за книгу есеїв «У полоні стереотипів».[12].
  • Петро Сорока (м. Тернопіль) — за книгу прози «Натщесерце».
  • Петро Пиниця (м. Городня Чернігівської області, посмертно) — за вірші, написані в останні роки життя.
  • Іван Корсак (м. Луцьк) — за історико-біографічні книги «Гетьманич Орлик», «Імена твої, Україно», «Таємниця святого Арсенія», «Тиха правда Модеста Левицького», «Капелан армії УНР».[13].
  • Ірина Кулаковська (м. Чернігів) — за поетичну збірку «Пускай прольётся снег».

2008 рік[ред.ред. код]

  • Йосип Струцюк (Луцьк) — за книгу поезій «Віть розчахнутої блискавки».
  • Сергій Ткаченко (Київ — Нью-Йорк) — за книги «Сповідь правнука сільського писаря», «Ужинок осіннього поля», «Храм Дани» і «Сходження» та публікації в журналі «Ятрань».
  • Всеволод Ткаченко (Київ) — за переклади поезій класиків французької літератури.
  • Лілія Бондаревич (Черненко) (Прилуки) — за книги «На берегах любові» і «Від берегів Десни — до Сожу».
  • Тамара Крюченко (Гомель, Білорусь) — за книгу поезій білоруською мовою «Від берегів Десни — до Сожу».
  • Віталій Леус (Чернігів) — за книгу прози «День, осяяний ранковою зорею».

2007 рік[ред.ред. код]

2006 рік[ред.ред. код]

  • Кость Москалець (м. Бахмач), письменник — за літературно-критичні та літературознавці публікації останніх років.
  • Віра Вовк (Бразилія), письменниця, перекладач — за книгу прози «Сьома печать».
  • Олександр Деко (Ізраїль), письменник — за поширення української культури за кордоном, видання українського літературно-публіцистичного журналу «Соборність».

2005 рік[ред.ред. код]

  • Михайло Слабошпицький (м. Київ), письменник — за книги останніх років.
  • Ігор Павлюк (м. Львів), письменник — за книгу поезій «Бунт свяченої води».
  • Тетяна Дзюба (м. Чернігів), письменниця, науковець — за літературознавчі публікації останніх років.
  • Роман Колісник (Канада), письменник, головний редактор журналу «Вісті Комбатанта» — за багаторічне подвижництво в редагуванні журналу та літературознавчу діяльність.
  • Сергій Дзюба (м. Чернігів), письменник — за книги пародій «Любов з тролейбусом» та «Зима така маленька, мов японка».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Анатолій Кульченко (2015-01-02). Вікно в світ. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Процитовано 2015-03-15. 
  2. а б в Названі лауреати Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2017 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 2017-08-16. 
  3. а б Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпеня 2016. 
  4. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2015 рік
  5. Хвиля Десни: Лауреати «Саду божественних пісень» — 2014
  6. Буквоїд: Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень» за 2013 рік
  7. «Українська літературна газета»: Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г.Сковороди «Сад божественних пісень» за 2012 рік
  8. «Українська літературна газета»: Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень» за 2011 рік
  9. «Волинська правда»: Двоє волинян — з «Садом божественних пісень»
  10. «Українська літературна газета»: Лауреати премії імені Григорія Сковороди
  11. ЛітАкцент: Названо лауреатів премії Сковороди за 2010 рік
  12. Головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської ОДА: Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2009 рік
  13. Газета «Волинський монітор»: Волинські письменники — лауреати літературних премій

Джерела[ред.ред. код]