Між двох часів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Між двох часів
англ. Time and Again
Між двох часів.jpg
Жанр наукова фантастика
Автор Джек Фінні
Мова англійська
Видавництво Simon & Schuster[d]
Опубліковано 1970

Між двох часів (оригінальна назва Time and Again) — науково-фантастичний роман американського письменника Джека Фінні, написаний у 1970 році. Роман присвячений темі подорожі у часі. У ньому подорож у часі відбувається без допомоги технічних можливостей, а лише за рахунок психічних сил мандрівника.

Зміст[ред.ред. код]

Восени 1970 року в Нью-Йорку невдалий художник і аніматор Саймон «Si» отримав пропозицію від Морлі Приен-Рубена, Майора армії США, прийняти участь у секретному урядовому проекті. Не знаючи, про що йдеться — за винятком того, що він був, мабуть, єдино можливий кандидат з одного мільйона, він кидає свою роботу в рекламному агентстві і шукає адресу, що дав йому Приен. За цією адресою знаходиться великий склад транспортної компанії, яка є лише прикриттям для секретного урядового проекту. Керівник проекту, доктор Данцигер, пояснює йому, що тут розробляються проекти проведення подорожей у часі. При цьому моделюється яко можна більш точний цільовий пункт призначення і час призначення, щоб кандидати могли підготуватися фізично, і особливо психологічно, до відповідної історичної обстановки. Щоб уникнути анахронізмів все це ретельно контролюється істориками. З описаної у романі вигаданої теорії, минуле і сьогодення існують одночасно, пліч-о-пліч. Таким чином, кандидати можуть за допомогою самогіпнозу переміститися в часі, у будь-який потрібний час, і перебувати в ньому, якщо навколишня обстановка поблизу точно збігається з тогоденням.

У Кейт, подруги Саймона, від її діда, Ендрю Кармоді, радника президента Клівленда, є лист проштампований в дивному місці і датований 23 листопада 1882 року. У листі йдеться про те, що відправлення цього листа повинне викликати вогонь на знищення всього світу… З цим листом у руці дід покінчив з собою. Саймон вирішує, за підтримкою доктора Данцигера, переміститися в той час, щоб подивитися, хто надіслав цього листа. Квартира в історичній будівлі «Дакота» перебудовується в квартиру в старому стилі і обладнується технікою 1882 року. Після кількох днів адаптації Саймону вдається переміститися у 1882 рік лише на дуже на короткий час.

Дакота у 1880-ті

Під час своєї другої, більш тривалої подорожі, він бачить чоловіка, який кидає листа до поштової скрині, і йому вдається прочитати адресу відправника. Після повернення у 1970 рік, відбувається порівняння його знання про сьогодення із загальним знанням, щоб визначити, чи не змінюється сьогодення через його подорож у часі та через його присутність у минулому. Оскільки, на їх погляд, нічого не змінилося, Саймон отримує від доктора Данцигера дозвіл повернутися в минуле і спостерігати за цією людиною. Під час третьої мандрівки він знаходить адресу — це маленький пансіон. І особисто знайомиться з юнаком, Джейком Пікерінгом, що проживає в цьому пансіоні. Пікерінг відчуває потяг до Джулії, племінниці господаря пансіону, але вона не розглядає хлопця, як свого обранця. Наступного дня Симон підслуховує розмову між Пікерінгом і Ендрю Кармоді (майбутнім дідом Кейт), і розуміє, що Пікерінг його шантажує.

Знову 1970 рік. Там Саймону повідомляють, що після нетривалої мандрівки іншого мандрівника у часі, трапилася зміна сьогодення. Після цього доктор Данцігер вирішив припинити проект. Він звільняється. Однак, проект продовжений під новим керівництвом. Саймон також вирішує продовжити свою участь у проекті. Знову прибувши у 1882 рік, він дізнається, що Джулія і Пікерінг офіційно заручилися. Тоді Саймон повідомляє Юлії про шантаж Пікерінга, і вона вирішує разом з Саймоном підгледіти, як буде відбуватися передача грошей. Вони спостерігають за цією подією через саморобну дірку у дерев'яні стіні. Під час передачі грошей виникає сварка між Пікерінгом і Кармоді, виникає пожежа, і кімната гине у вогні. Саймон і Джулія викриті Пікерінгом і Кармоді. В останній момент Саймон і Джулія рятуються з палаючого будинку. Згодом Саймон дізнається, що ця будівля була до недавнього часу штаб-квартирою Світової редакції (газети New York World). Тим часом, Пікерінг, зовнішність якого з-за важких опіків, повністю змінилась, успішно прийняв особу померлого Ендрю Кармоді. Він дозволяє заарештувати Саймона і Джулію, але їм вдається втекти в майбутнє з рукояткою факелу Статуї Свободи, яка стоїть у Медісон сквер, і вони міняють її в 1970 році. Доки сьогодення не запанувало і не зруйнувало Джулію, вона встигає повернутися у свій час. У проекті Саймон дізнається від нового керівництва, що він може перейти назад в 1882 рік, щоб спостерігати за Кармоді-Пікерінгом, президентом Клівленда. Йому потрібно діяти в інтересах держави США, і зіграти суттєву роль у відносинах США з Фіделем Кастро. Саймон пориває свої стосунки з Кейт, і повертається в минуле. Там він запобігає знайомству батьків Данцигера і, таким чином, народженню Данцигера, тобто — виникненню проекта. Сам Саймон назавжди залишається в 19 столітті.

Нотатки[ред.ред. код]

  • Книга ілюстрована сучасними фотографіями і малюнками. У романі Саймон Морлі стверджує, про деякі з них, що вони були виготовлені ним самим.
  • У 1994 році роман виграв у Франції Grand Prix de l imaginaire в категорії «Найкращий іноземний роман».
  • Продовження "В потоці часу "(From Time to Time) з'явилося у 1995 році.
  • Хоча це науково-фантастичний роман, він розглядався також як кримінальний роман, тому що ньому є менш напружені науково-фантастичні деталі.[1] Таким чином, він отримав у США премію читачів Murder Ink.[2]
  • У 1975 році вийшов подібний роман Річарда Метісона "Bid Time Return", в якому герой подорожує часом за допомогою самогіпнозу у готелі. У 1980 році його було екранізовано під назвою «Смертельна мрія»[3] з Крістофером Ривом і Джейн Сеймур у головних ролях.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]