Мікела Мургія
| Мікела Мургія | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
3 червня 1972[1][2] Кабрас, Італія | |||
| Померла |
10 серпня 2023 (у віці 51 рік) Рим, Італія[3] ·kidney neoplasmd | |||
| Країна |
 Італія[4] | |||
| Місце проживання | Рим | |||
| Діяльність | письменниця, письменниця-романістка, політична діячка, блогерка, колумністка, літературний критик | |||
| Сфера роботи | літературна діяльністьd[5], літературна критика[5], блог[5] і політика[5] | |||
| Мова творів | італійська | |||
| Magnum opus | Accabadorad | |||
| Конфесія | католицтво[6] | |||
| У шлюбі з | Лоренцо Теренці | |||
| Нагороди | Premio Campiello | |||
|
| ||||
 Мікела Мургія у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Мікела Мурджа (італ. Michela Murgia) — італійська феміністська письменниця, драматургиня, радіоведуча, блогерка, колумністка, літературна критикиня, політична діячка. Лауреатка Premio Campiello та Міжнародної літературної премії Mondello.
Раннє життя[ред. | ред. код]
Мікела Мурджа народилася в Кабрасі, Сардинія, 3 червня 1972 року. У 18 років її удочерила прийомна сім'я. Вона була так званою «дитиною-душею» — традиційне усиновлення Сардинії. На відміну від звичайного віку від 10 до 14 років, удочеріння Мурджі було відкладено через спротив її рідного батька[8].
Мурджа навчався в Інституті технічних досліджень імені Лоренцо Мосса в Орістано, потім приєдналась до Інституту релігієзнавства римо-католицької архідієцезії Орістано, аби вивчати теологію. 6 років вона викладала релігієзнавство в середній та гімназії в Орістано, проте не закінчила навчання[9]. Вона також була активна в Католицькій Акції певний період[10] і завжди вважала себе «віруючою»[11].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Літературна кар'єра[ред. | ред. код]
Перша робота Мікели Мурджа «Il mondo deve sapere» була опублікована у 2006 році. Це була сатира на кол-центр телемаркетингу, яка підкреслювала економічну експлуатацію та психологічне маніпулювання його працівниками.
У 2008 році Мурджа написала «Viaggio in Sardegna» — книгу про подорожі своєю рідною Сардинією.
Роман «Accabadora» отримав кілька нагород, у тому числі Міжнародну літературну премію Монделло та премію Молінелло за першу художню прозу[12].
У 2013 році Мурджа стала співавторкою книги "L'ho uccisa perché l'amavo. Falso!"разом з Лореданою Ліпперіні. Книга порушувала проблеми насильства проти жінок в Італії.
У 2016 році Мурджа опублікувала «Chirú» — роман про наставницькі стосунки між поколіннями.
Журналістка[ред. | ред. код]
Мурджа писала огляди книжок для «L'Espresso».
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
На регіональних виборах у лютому 2014 року[13] Мікела Мурджа була кандидаткою у складі коаліції «Possible Sardinia»[14], яка мала на меті досягнення незалежності Сардинії шляхом голосування, подібно до референдумів у Каталонії та Шотландії 2014 року[14]. Мурджа не отримала місця; вона посіла третє місце в опитуваннях, набравши 10 % голосів[15].
Особисте життя та смерть[ред. | ред. код]
У липні 2023 року одружилася з Лоренцо Теренці; вони жили разом із чотирма «дітьми-душі»[10].
Мікела Мурджа померла в Римі 10 серпня 2023 року після боротьби з карциномою нирки IV стадії, у віці 51 року[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Babelio — 2007.
- ↑ https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2023/08/17/la-mort-de-l-ecrivaine-sarde-michela-murgia_6185681_3382.html
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ https://www.vidanuevadigital.com/tribuna/michela-murgia-catolica-y-feminista-laura-eduati/
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Verrini, Benedetta (6 вересня 2010). Michela Murgia si confessa (італ.). Vita.it. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- ↑ Carnero, Roberto (January 2012). Maria oltre l'archetipo. Jesus (італ.). Т. XXXIV. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 26 November 2014.
- ↑ а б в Bozzi, Ida (10 August 2023). È morta Michela Murgia (італ.). Процитовано 10 August 2023.
- ↑ Bozzi, Ida (11 August 2023). Schwa, cattolicesimo, Sardegna: le parole chiave nei libri di Michela Murgia. Corriere della Sera (італ.). Процитовано 11 August 2023.
- ↑ Di Rollo, Aureliana. Michela Murgia: Biography. Institute of Modern Languages. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- ↑ Shugaar, Antony (14 February 2014). A Fight to Steer Sardinia. The New York Times. Процитовано 26 August 2015.
- ↑ а б Forniès, David (14 січня 2014). Sardinian independence must be the final outcome of a process of building a lot of freedoms. Nationalia. Процитовано 26 листопада 2014.
- ↑ Elezioni Regionali del 16 febbraio 2014. La Repubblica (італ.). Процитовано 26 November 2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мікела Мургія на сайті IMDb (англ.)
- Мікела Мургія на сайті Discogs (англ.)
