Міклош Йошіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міклош Йошіка
угор. Jósika Miklós
JosikaMiklos.jpg
Народився 28 квітня 1794(1794-04-28)[1][2]
Турда, Клуж, Румунія
Помер 27 лютого 1865(1865-02-27)[1][2] (70 років)
Дрезден, Німецький союз[1]
Поховання
Громадянство Угорщина
Діяльність письменник, політик, солдат
Мова творів угорська
Членство Угорська академія наук

Міклош Йошіка у Вікісховищі?

Міклош Йошіка (угор. Jósika Miklós; 28 квітня 1794, Турда, Трансильванія (нині жудець Клуж, Румунія) — 27 лютого 1865, Дрезден) — угорський барон, письменник, революційний діяч (1848—1849).

Біографія[ред. | ред. код]

У молодості багато років служив в армії. У 1836 опублікував свій перший роман під назвою «Абафі» (Abafit, історичний роман, про події XVI століття в Трансильванії), з величезним ентузіазмом прийнятий читачами.

Активний учасник революції 1848—1849 в Угорщині. Після її придушення, змушений був тікати за кордон. Продовжував діяльність в центральному штабі польських емігрантів в Брюсселі.

Йошіка — автор численних історичних романів, його називали «угорським Вальтером Скоттом». Твори письменника послужили зростанню інтересу до історії Угорщини.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

Міклош Йошіка в 1861
  • «Абафі» (1836),
  • «Останній із Баторієв» (1840),
  • «Zrinyi a költő» (1843),
  • «A csehek Magyarországban» (1845),
  • «Іштван Йошіка» (1847),
  • «Zur Geschichte des ungarischen Freiheitskampfes» (1852),
  • «Második Rákóczi Ferencz» (1861),
  • «Die Hexen von Szegedin» (1863),
  • «Meмуари» (1865).

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]