Мілютенко Наталія Яківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталка Мілютенко
Ім'я при народженні Наталія Яківна Міщенко
Народилася 18 січня 1922(1922-01-18)
Київ, Українська СРР
Померла 27 травня 2013(2013-05-27) (91 рік)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище[1]
Національність українка
Громадянство  УРСР
Україна Україна
Діяльність акторка
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb nm4477221
Нагороди та премії
Народний артист УРСР

Наталія Яківна Мілютенко (до шлюбу Міщенко; нар. 1922, Київ — пом. 2013, Київ) — українська акторка театру та кіно, педагог, Народна артистка Української РСР[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Наталка Мілютенко народилася 18 січня 1922 року в Києві. Її батько Яків Міщенко — хоровий диригент, був керівником Хорової капели «Дніпро»[3][4].

1938 року вступила до Київського театрального інституту, навчалась на курсі Амвросія Бучми та Гната Юри, разом з Нонною Копержинською. Театральний інститут закінчила з відзнакою.

У 1944 — 1947 роках — акторка Київської оперети. Під час німецько-радянської війни працювала на фронті у складі 1 фронтової бригади м. Києва. Дала 192 концерти, має подяку від начальника політуправління 3-го Українського фронту.

З 1947 до 1962 року — акторка Драматичного театру ім. І. Франка. У 1962 — 1989 рока у театрі поезії «Слово».

З 1962 року Наталка Мілютенко працювала на громадських засадах у Бюро пропаганди художньої літератури при СПУ, була активною членкинею Ліги «Матері і сестри – воїнам України». У 1962-2012 роках Наталія Мілютенко працювала за сумісництвом викладачкою культури мови та майстерності актора у студіях з підготовки акторських кадрів при Національному заслуженому академічному хорі імені Григорія Верьовки та Національній заслуженій капелі бандуристів імені Георгія Майбороди. З 1989 року до 2001 року — викладачка сценічної майстерності Музичного училища імені Рейнгольда Глієра.

Наталія Яківна Мілютенко померла 27 травня 2013 року в київському госпісі. Похована на Байковому цвинтарі у одній могилі зі своїм чоловіком Дмитром Мілютенком (могила № 3334)[5].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Перший чоловік — Аджатулла Ібадулаєв, радянський гімнаст, абсолютний чемпіон СРСР з гімнастики. Дмитро Мілютенко другий чоловік.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2015 док «Спогади. Нона Копержинська» камео
1970 ф «Хліб і сіль» епізодична роль
1964 ф «Сон» мати Тараса Шевченка

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]