Мірко Богович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мірко Богович
Mirko Bogović 1893 Mayerhofer.png
Народився 2 лютого 1816(1816-02-02)[1] або 1816[2]
Вараждин, Хорватія
Помер 4 травня 1893(1893-05-04)[1][3]
Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина
Поховання Мірогой
Країна Хорватія
Діяльність поет, політик, автор, письменник
Мова творів хорватська[1]
Членство Хорватська академія наук і мистецтв

CMNS: Мірко Богович у Вікісховищі

Мірко Богович (хорв. Mirko Bogović; 2 лютого 1816, Вараждин — 4 травня 1893, Загреб) — хорватський поет, письменник, видавець і політик. Один із головних діячів хорватського національного відродження епохи ілліризму.

Біографія[ред. | ред. код]

Освіту здобув у військовому училищі в Петроварадині, продовжив навчання у м. Сомбатгей і Загребі.

У 1840 році служив комісаром бана Єлачича в Юрополі, потім був членом рейхсрату, в 1850 році залишив державну службу. Брав участь як політик і письменник у всіх найбільших починаннях хорватів.

Після революції 1848 року, в якій Богович відігравав роль народного лідера, цілком віддався літературі.

Під час реакційного режиму А. фон Баха в 1850-х роках М. Богович був центральною фігурою хорватської літератури в Австрійській імперії.

У 1852 році видавав політичний часопис «Neven», але в 1853 році був посаджений у в'язницю.

З 1860 напрямок Боговича змінився: з ворога мадярів він став прихильником політики примирення, програму якої розробив у 1861 році у брошурі «Programm uber den Wiederanschluss Croatiens u. Slavoniens an Ungarn».

Творчість[ред. | ред. код]

Один із засновників хорватської новели («Приповісті»).

Свою літературну творчість розпочав у журналах «Кроація» та «Іллірійська денниця», потім випустив два томи ліричних віршів: «Ljubice» (1844) і «Smilje і Kovilje» (1847), а також політичні вірші: «Domorodni glasi» («Звуки батьківщини», 1848), написав історичні повісті «Pripoverti» (1860), драми: «Frankopan» (1856), «Matia Gubec» (1860) і трагедію: «Стефан, останній король боснійський» (1857).

Автор сатиричних віршів, поезії про романтику, політику й патріотизм.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Dr. Constant v. Wurzbach Bogović, Mirko // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 22. — S. 488.
  3. Hrvatski biografski leksikon — 1983.

Література[ред. | ред. код]

  • Енциклопедичний словник Гранат

Посилання[ред. | ред. код]