Мітюков Олександр Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Олександр Георгійович Мітюков (нар.20 квітня 1923(19230420) с. Подболотьє Леденського району Північного краю Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (нині — Бабушкінський район Вологодської області Російської Федерації) — пом.22 липня 2011, Київ) — історик, архівіст, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури УРСР, начальник Головного архівного управління при Раді Міністрів УРСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 20 квітня 1923 року у селі Подболотьє Північного краю РСФРР в багатодітній селянській родині.

По закінченні семирічної школи протягом 1938—1941 років навчався в Архангельському педагогічному училищі. У травні 1941 року став курсантом Ленінградського артилерійського училища.

Під час німецько-радянської війни він був командиром взводу, командиром батареї та начальником штабу артилерійського дивізіону на Карельському, Західному, Південно-Західному, Сталінградському, Другому, Третьому та Четвертому Українському фронтах. Був двічі поранений, але після лікування у госпіталі повертався на фронт.

У 1945—1952 роках обіймав посаду викладача Київського індустріального технікуму трудових резервів.

У 1948 році поступив на історичний факультет Київського педагогічного інституту ім. М. Горького, який закінчив 1952 року.

У 1952–1969 роках обіймав посади завідувачем парткабінетом Жовтневого райкому, інструктором Київського міському КПУ, а також працював в апараті ЦК КПУ.

У 1964 році, закінчивши аспірантуру Академії суспільних наук при ЦК КПРС, успішно захистив кандидатську дисертацію.

8 жовтня 1969 року Олександр Мітюков був призначений на посаду начальника Архівного управління (з 22 жовтня 1974 р. — Головного архівного управління) при Раді Міністрів УРСР, яку залишив у 1988 році.

Вийшовши на пенсію, продовжував працювати старшим та провідним науковим співробітником в Інституті архівознавства НБУВ НАН України.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Олександр Мітюков став автором понад 200 наукових праць.

Працюючи на посаді начальника Головного архівного управління при РМ УРСР приділяв увагу покращенню матеріально-технічної бази архівів, в т. ч. будівництву нових будівель для них. Він був одним з організаторів Круглого стіла архівів Міжнародної ради архівів у Києві. Ініціював випуск оновлених путівників по фондам державних архівів, а також сприяв участі архівістів у підготовці «Історія міст і сіл Української РСР».

Відзнаки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]