Міхал Францішек Потоцький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міхал Францішек Потоцький
Michał Franciszek Potocki
Фундаційна таблиця над входом до костелу домініканців, Кам'янець на Поділлі
ПсевдоМихайло, Михайло Францішек Потоцький
Народивсяневідомо
Помер1753
Кам'янець-Подільськ, Річ Посполита
ПохованняКам'янець-Подільський
ГромадянствоРіч Посполита
Національністьполяк
Місце проживанняКам'янець-Подільський
Діяльністьвійськовик, управлінець, меценат
Відомий завдякимеценат костелу та монастиря домініканців, (Кам'янець-Подільський)
Посадатеребовлянський староста[d] і чигиринський старостаd
Конфесіякатолик
РідПотоцькі
БатькоЮзеф Станіслав Потоцький
МатиЕлеонора з Реїв
РодичіПавел Потоцький (дід), Александр Ян, Теодор, Потоцькі (стриї)
Брати, сестриЯн Потоцький
У шлюбі зМаріанна з Концьких
ДітиЕлеонора Тереза, Урсула
Герб
Герб

Міхал Францішек Потоцький (пол. Michał Franciszek Potocki, ? — 1753 або 1760) — польський шляхтич гербу Пилява, військовик, державний діяч, меценат.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Пам'ятна дошка, Підкамінь

Син кам'янецького каштеляна Юзефа Станіслава Потоцького та Елєонори з Реїв, внук кам'янецького каштеляна Павела Потоцького.[1]

1746 р. коштом М. Ф. Потоцького розпочався другий етап будівництва келій домініканського монастиря в Підкамені.[2]
Меценат відбудови та реконструкції костелу святого Миколая та монастиря домініканців у місті Кам'янець-Подільський, тоді — домініканського монастиря в Підкамені (на стінах монастиря збереглась пам'ятна плита фундаторів)[1].

1758 року Йоахім Кароль Потоцький отримав місто Мурафу Брацлавського воєводства і 8 фільварків від стрийка — теребовлянського старости Міхала Францішека Потоцького.[3]

Був власником маєтності Савинці (тепер Ярмолинецький район). 1759 року передав маєтність Нєсвін небожу Теодорові Потоцькому, Говарчув — йому спільно з Йоахімом — у Сандомирському воєводстві.[4]

Помер, за одними даними, 1753 року[5], за іншими — 1760 року у власному будинку («будинок Потоцького») на території фундованого домініканського монастиря (Кам'янець-Подільський). Два останні роки перед смертю провів у монастирі.[6]

Посідав уряди старости теребовельського, чигиринського.[1][5]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Маріанна з Концьких, сестра Яна Станіслава Концького, шлюб 25 травня 1721 року.[7] Діти:

  • Елеонора Тереза — дружина Юзефа Накваського, каштеляна равського
  • Урсула — дружина Героніма Вєлопольського, великого коронного конюшого.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
  2. Сокаль і Сокальщина. Хрестопроісхожденський монастир студійського уставу в Підкамені. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 16 червня 2013.
  3. Szczygielski W. Potocki Jachim Karol h. Pilawa (zm. 1791) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 55—56. (пол.)
  4. Szczygielski W. Potocki Teodor h. Pilawa (1730—1812) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2, zeszyt 117. — S. 215. (пол.)
  5. а б Nagielski M. Potocki Jan h. Pilawa (zm. 1675)… — S. 57.
  6. Вечерський В. Українські монастирі. — К., Харків : ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — іл. — С. 369. — (Невідома Україна). — ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7.
  7. Rabowicz E., Stok P. Kącki Jan Stanisław h. Brochwicz (ok. 1685—1727) // Słownik Polski Biograficzny. — T. XII. — S. 315. (пол.)
  8. Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Nagielski M. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVIII/1. — Zeszyt 116. — S. 1—176.— S. 57. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]