Стефан Потоцький (референдар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стефан Потоцький

Stefan Potocki

Народився 1665(1665)
Галич
Помер 5 травня 1730(1730-05-05)
Львів
Підданство Річ Посполита Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow (Alex K).svg
Діяльність військовик, державний діяч, меценат
Посада Q11770518?, Q9377083?, Крайчий великий коронний і Q11743102?
Конфесія католик
Батько Павел Потоцький
Матір Елєонора Салтикова
Рід Потоцькі
Діти Йоахім, Іґнацій, Уршуля
Нагороди
Орден Білого Орла

Стефан Потоцький (пол. Stefan Potocki; 1665, Галич[1] — 5 травня 1730, Львів) — польський шляхтич, військовик, урядник та державний діяч Речі Посполитої, меценат.

Життєпис[ред.ред. код]

Син кам'янецького каштеляна Павела Потоцького та Елєонори з Салтикових.[2] Від батька у спадок отримав права власности на Чортків, Полівці. Підписувався, зокрема, «на Чорткові та Полонному».[3]

З 1 лютого 1692 мав панцер коругву після поморського воєводи Владислава Лося. Неохоче, на відміну від інших Потоцьких, брав у часть у військових справах. 1692 року брав участь у сеймі від Галицької землі. В наступні роки брав активну участь в Галицьких та Вишенських сеймиках. 22 січня 1695 вніс до Львівського гродського суду протестацію через зірвання 20 січня 1695 передсеймового сеймику у Вишні. Брав участь у перемовинах з предстаниками військ конфедерації Броніслава Барановського: 18 жовтня 1696 висланий до табору конфедерації під Глухівці (пол. Głuchowce) разом з кам'янецьким каштеляном Нікодемом Жабоклицьким. У Львові вніс протест щодо дій конфедератів.

Мав добрі стосунки з гетьманом Станіславом Яном та його сином Яном Станіславом Яблоновськими. 25 лютого 1697 С. Я. Яблоновський ввів С. Потоцького до складу комісії, яка мала виїхати до Самбора та заспокоїти конфедератів через справи скарбові та трактатові. 25 квітня 1697 виїхав до штабу маршалка Барановського в Самборі, які почались 27 квітня в добрій атмосфері. Вишенський сеймик за це декларував йому 4000 злотих польських.

Був «клієнтом» Собеських під час безкоролів'я, але чекав випадку, щоб перейти на сторону Фридерика Августа; віддав голос за нього як посол від Подільського воєводства на елекційному сеймі 1697. Був призначений комісаром до розподілу сум для війська. Не брав участі у Підгаєцькій кампанії (його коругва була в полку коронного стражника Стефана Александера Потоцького. 15 вересня 1699 обраний на Вишенському сеймику реляційному комісаром Трибуналу скарбового радомського; за роботу отримав винагороду (рішення сеймику 1702). В лютому 1707 прибув на загальну раду Сандомирської конфедерації у Львові. Підписав документ керівників конфедерації, що не будуть мати жодних контактів з противником, на троні має бути один з синів Яна ІІІ. Брав участь у Загальній Варшавській раді 1710, підписав підтримку Сандомирської конфедерації. Влітку 1713 у Львові з гетьманами А. М. Сенявським, Станіславом Матеушем Жевуським, подільським воєводою Стефаном Гумецьким мав перемовини з емісаром С. Лєщинським єзуїтом С. Заленським[4], який намагався залучити магнатів до його справ. Видається, що з ним (не С. А. Потоцьким) А. М. Сенявський мав розмову: хотів вислати восени 1713 полк Станіслава Грановського до Авґуста ІІ з метою виведення військ Сасів з РП та заборони взяття ними контрибуції.[5]

1722 року: видав грамоту, в якій було визначено компетенцію міських урядників, права чортківських жидів (євреїв).[6]; подарував кляштору домініканців в Чорткови кілька земельних ділянок (пляців)[7]

Брав участь в сеймі 1722 (жовтень). Маршалок сейму 1724 р. Під час наростання конфлікту між «республіканцями» Потоцькими та «фамілією» Чарторийських росла його політична вага як одного з наближених до примаса Теодора Потоцького. Восени 1729 разом з Теодором та Юзефом Потоцькими дав рекомендації сину Пилипа Орлика Григорію, представляючи його французькому послу А. Ф. Монті(ю), переконуючи його, що велике значення для справи С. Лєщинського в Речі Посполитій мала би підтримка старого гетьмана — тоді противника російського впливу.

Посади: підкоморій галицький, крайчий коронний з 1703 р., референдар коронний з 1710 р., воєвода поморський з 1724 (26 лютого 1726[8]) р., маршалок надвірний коронний з 1726 р., воєвода мазовецький (з 9 березня 1726[8] р.), староста львівський в 1726—1729 роках, черкаський (з 1694), теребовельський (домагався 1709 р.[9])[2] ґузовський (1724-26 р., передав братанку Антонію Міхалу[9]).

Був власником Бичківців,[10] Майдану,[11] Мацейовіце коло Варшави. 1703 державив від Собеських (з якими в наст роки мав особ інтереси та суперечки) частину Ярославщини (його діяльність критикували королева Марія, Ельжбета Сєнявска[9]), Калуське староство. Мав контракт з королевичем Александром на оренду маєтків Блудівських (Луцький повіт), звідки був усунутий через протести у 1706. Мав королівщини у Руському воєводстві.

Був протектором варшавських єзуїтів, не належав до меценатів мистецтва.

Сім'я[ред.ред. код]

Перша дружина — Уршуля Бєґановська, донька Миколая та його дружини Стемпковської гербу Юноша[12] (померла 1692), дітей не мали. Друга — Констанція Денгофф (шлюб 1696), «дама красива та весела» (К. Завіша), яка мала значний вплив на розгляд судом конфлікту між С. А. Потоцьким та його дружини Йоанни. Діти:

  • Йоахім — львівський староста
  • Іґнацій — глинянський староста.

Третя — Тереза з Контських (донька Марціна).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Joachim Potocki h. Pilawa (Złota) (пол.)
  2. а б Potoccy (03) (пол.)
  3. Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 86. — ISBN 966-7255-01-8.
  4. чи не Томаш Заленський
  5. Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1730)… — S. 180-82.
  6. Ostrowski J. K. Czortków. Wiadomości na temat miasta i jego zabytków // Kościoły i klasztory… — T. 17… — S. 87.
  7. Ostrowski J. K. Czortków. Wiadomości na temat… — S. 92.
  8. а б Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1730)… — S. 182.
  9. а б в Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1730)… — S. 183.
  10. Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Matky Boskiej Bolesnej w Byczkowcach // Kościoły i klasztory… — T. 17. — S. 47.
  11. Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p.w. Św. Rodziny w Majdanie // Kościoły i klasztory… — T. 17. — S. 233.
  12. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — Cz. 2. — 406 s. — S. 90—91. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 508 s., 806 il. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. І). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
  • Link-Lenczowski A. Potocki Stefan h. Pilawa (zm. 1730) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/2. — Zeszyt 117. — 177—368 s. — S. 180—183. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.