Мічіо Аратама
| Мічіо Аратама | |
|---|---|
| яп. 新珠三千代 | |
 | |
| Народилася |
15 січня 1930[1] Нара, Японія |
| Померла |
17 березня 2001[1] (71 рік) Токіо-сіті[d], Токіо, Японія ·інфаркт міокарда |
| Країна |
 Японія |
| Діяльність | акторка, кіноакторка |
| Галузь | акторське виконанняd[2] |
| Знання мов | японська[2] |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0033171 |
Мічіо Аратама (яп. 新珠三千代, Aratama Michiyo, 15 січня 1930 — 17 березня 2001) — японська актриса, театру та кіно. Народилася в місті Нара, префектура Нара. Справжнє ім'я: Кіоко Тода (яп. とだ きょうこ).[3] Її псевдонімом у театральній трупі «Такаразука Ревю» (яп. 宝塚歌劇団, Takarazuka Kagekidan) було Куо-тян.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчивши школу музики і танцю Такарадзука, Аратама після закінчення війни приєдналася до театру «Такаразука Ревю» у 1945 році.[4][5] Вона дебютувала на сцені в 1946 році в пьесі «Троянда Гранади». Серед репрезентативних п'єс того часів у «Такаразука Ревю» — «Гамлет», «Вежа Хімеюрі» та «Яванська танцівниця».
Її дебют у кіно відбувся у 1951 році у фільмі кінокомпанії Toho «Хакамадаре Ясуке», але лише у 1955 році вона покинула «Такаразука Ревю», підписавши контракт спочатку з кіностудією Nikkatsu, а потім, після закінчення контракту, з компанією Toho.
Вона працювала з такими режисерами, як Мікіо Нарусе, Одзу Ясудзіро та Кобаясі Масакі, знявшись у таких фільмах, як «Доля людська» (1959—1961), «Осінь в сім'ї Кохаяґава» (1961), «Квайдан» (1964) та «47 ронінів» (1962).
У 1974 році про Аратаму написала статтю американська письменниця Євгенія Шеппард, яка писала про моду. У статті її називали «японською Гретою Гарбо» та виклала її думки про її зоряний час, а також про ставлення та статус жінок у Японії.[6]
З кінця 1970-х років вона зосередилася виключно на роботі на сцені та телебаченні. Через проблеми зі здоров'ям скоротила свої виступи після 1994 року. Померла від серцевої недостатності у 2001 році.[7]
Накадай Тацуя, який часто знімався з Аратамою в кіно, описував її як дуже життєрадісну людину.[8] Її молодша сестра, Чіо Цубакі (пізніше Норіко Кацура, справжнє ім'я Норіко Тода), також була актрисою в «Такаразука Ревю», де вони разом знімалися в сценічних виставах, але вона пішла з індустрії розваг після того, як одружилася з Джусіро Коміяма. Аратама ніколи не виходила заміж, не мала дітей і залишався самотньою протягом усього життя.
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
Кінематограф[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Оригінальна назва | роль | Режисер |
|---|---|---|---|---|
| 1953 рік | Дружина | 妻 | Йошімі | Мікіо Нарусе |
| 1955 рік | Серце | こころ | Шизу | Ітікава Кон |
| 1956 рік | Повітряна куля | 風船 | Юдзо Кавасіма | |
| Червоне світло у «Сузакі Парадайз» | 洲崎パラダイス赤信号 | Цутае | Юдзо Кавасіма | |
| 1958 рік | Народження великого Токіо: Дзвони Оедо | 大東京誕生 大江戸の鐘 | Кадзіро Ямамото | |
| У вогні | 炎上 | Кон Ічікава | ||
| Літні хмари | 鰯雲 | Yae | Мікіо Нарусе | |
| 1959 рік | Доля людська | 人間の條件 | Мічіко | Кобаясі Масакі |
| 1959 рік | Я хочу бути молюском | 私は貝になりたい | Хасімото Сінобу | |
| 1960 рік | Саларіман Чушинґура | サラリーマン忠臣蔵 | гейша Кайдзі | |
| 1961 рік | Осінь в сім'ї Кохаяґава | 小早川家の秋 | Фуміко | Одзу Ясудзіро |
| 1962 рік | 47 ронінів | 忠臣蔵 花の巻 雪の巻 | Інагакі Хіросі | |
| 1963 рік | Елегантне життя Тошіміцу Ебуна | 江分利満氏の優雅な生活 | Нацуко | Кіхачі Окамото |
| 1964 рік | Кайдан | 怪談 | перша дружина | Масакі Кобаясі |
| 1965 рік | Самурай-вбивця | 侍 | Кіхачі Окамото | |
| 1966 рік | Чужак всередині жінки | 女の中にいる他人 | Масако Ташіро | Мікіо Нарусе |
| Перевал Дайзосацу | 大菩薩峠 | Охама | Кіхачі Окамото | |
| 1967 рік | Найдовший день у Японії | 日本のいちばん長い日 | Юріко Хара | Кіхачі Окамото |
| 1967 рік | Весна, що минає | 惜春 | Нобору Накамура | |
| 1968 рік | Молодь Японії | 日本の青春 | Масакі Кобаясі | |
| 1969 рік | Chōkōsō no Akebono | 超高層のあけぼの | Сачіко | Хідео Секігава |
Телебачення[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Роль | Мережа | Жанр |
|---|---|---|---|---|
| 1969 рік | 天と地と[9] | Кеса Гозен | NHK | Тайга дорама |
| 1972 рік | 新・平家物語 | Gion no Nyogo | NHK | Тайга дорама |
| 1976 рік | 風と雲と虹と | Масако | NHK | Тайга дорама |
Нагороди[ред. | ред. код]
Мічіо Аратама отримала кінопремію «Блакитна стрічка» за найкращу жіночу роль другого плану у фільмах «Доля людська» (1959—1961) та «Я хочу бути молюском / Watashi wa kai ni naritai» (1959),[10] а також нагороду Kinema Junpo за найкращу жіночу роль у фільмі «Доля людська».[11] Вона отримала нагороду Mainichi Film за найкращу жіночу роль другого плану у фільмах «Осінь в сім'ї Кохаяґава» (1960) та «Південний вітер і хвилі / Minami no kaze to nami» (1961).[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ 新珠三千代 - 略歴・フィルモグラフィー. キネノート (яп.). キネマ旬報社. Процитовано 8 липня 2023.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ 新珠三千代 (Michiyo Aratama). Kotobank (яп.). Процитовано 16 February 2021.
- ↑ 監修：小林公一『宝塚歌劇100年史 虹の橋 渡り続けて（人物編）』阪急コミュニケーションズ、2014年4月1日、41頁。ISBN 9784484146010 (яп.)
- ↑ Sheppard, Eugenia (20 січня 1974). Widow's peak mark of a star. Corpus Christi Caller-Times. Процитовано 31 березня 2023.
- ↑ 新珠三千代 (Michiyo Aratama). Kinenote (яп.). Процитовано 16 February 2021.
- ↑ Nakadai Tatsuya on the Golden Age of Japanese Film: Chapter Five.
- ↑ 天と地と. Haiyaku Jiten (яп.). Процитовано 20 August 2021.
- ↑ 1959 Blue Ribbon Awards (consigned in February 1960) (яп.). Архів оригіналу за 7 лютого 2009. Процитовано 16 February 2021.
- ↑ Awards for The Human Condition. Internet Movie Database. Процитовано 16 February 2021.
- ↑ 毎日映画コンクール 第16回 (16th Mainichi Film Awards) (яп.). Процитовано 16 February 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Мічіо Аратама на сайті IMDb (англ.)
- Мічіо Аратама на сайті Japanese Movie Database (яп.)
|
