Мішель Сюбор
| Мішель Сюбор | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Michel Subor | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Joseph Michel Subotzky[1] | |||
| Народився |
2 лютого 1935[2][3][1] XII округ Парижа, Париж[1] | |||
| Помер |
10 січня 2022[4][1] (86 років) Тулуза[1] | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | кіноактор | |||
| Роки діяльності | з з 1955 | |||
| IMDb | nm0836977 | |||
|
| ||||
 Мішель Сюбор у Вікісховищі | ||||
Мішель Сюбор (фр. Michel Subor; ім'я при народженні Жозеф Мішель Субоцкі, фр. Joseph Michel Subotzky; 2 лютого 1935, Париж — 17 січня 2022, Тулуза) — французький актор театру, кіно та телебачення.
Життєпис[ред. | ред. код]
Жозеф Мішель Субоцкі народився 2 лютого 1935 року у Парижі в родині емігрантів з СРСР.
1955 року дебютував у кіно з невеликою роллю в кінокомедії «Шелест» Августо Дженіна за участю Дані Робен, Луї де Фюнеса, Мілен Демонжо та Джино Черві. 1961 року спільно з Бріжіт Бардо зіграв головну роль у фільмі «Будь ласка, не зараз» Роже Вадима. Наступного року Франсуа Трюффо запросив його читати текст за кадром у своїй стрічці «Жуль і Джим» з Жанною Моро. 1963 року виконав головну роль у драмі «Маленький солдат» Жана-Люка Годара. 1965 року зіграв роль Германа у фільмі «Пікова дама» Леонарда Кейгеля за однойменною повістю Пушкіна. Також помітними стали ролі у шпигунському трилері 1969 року «Топаз» Альфреда Гічкока та драмі 1999 року «Красива робота» Клер Дені (сучасному прочитанні роману «Біллі Бадд» Мелвілла).
Мішель Сюбор загинув в результаті ДТП 17 січня 2022 року у місті Тулуза в 86-річному віці[5].
Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1955 | ф | Шелест | Frou-Frou | молодий чоловік в ресторані |
| 1959 | ф | Мій приятель циган | Mon pote le gitan | Брюно Піттуїтті |
| 1961 | ф | Канікули у пеклі | Vacances en enfer | Андре |
| 1961 | ф | Будь ласка, не зараз | La Bride sur le cou | Ален Варньє |
| 1962 | ф | Жуль і Джим | Jules et Jim | оповідач (голос) |
| 1963 | ф | Маленький солдат | Le Petit Soldat | Брюно Форестьє |
| 1964 | ф | Подружнє життя | La Vie conjugale | Роже |
| 1965 | ф | Що нового, кицюню? | What's New Pussycat? | Філіп |
| 1965 | ф | Пікова дама | La dame de pique | Герман |
| 1969 | ф | Топаз | Topaz | Франсуа Пікар |
| 1973 | ф | День Шакала | The Day of the Jackal | терорист ОАС в автівці |
| 1973 | с | Демаркаційна лінія | La Ligne de démarcation | Гійом |
| 1980 | ф | Бунтар | La Rebelle | Юбер Бофіль |
| 1989 | ф | Французька революція | La Révolution française | Марк Вадьє |
| 1991 | с | Місце злочину | Tarot | Андре |
| 1991 | с | Нестор Бурма | Nestor Burma | Барньє-Дешамбр |
| 1999 | ф | Красива робота | Beau Travail | командир Брюно Форестьє |
| 2000 | ф | Так воно й буде | Ainsi soit-il | Барро |
| 2000 | ф | Вірність | La Fidėlite | Мак Руа |
| 2009 | ф | Білий матеріал | White material | Анрі Віаль |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Fichier des personnes décédées
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130482587 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ https://www.liberation.fr/culture/cinema/mort-de-michel-subor-le-petit-soldat-rend-les-armes-20220117_EQJUAHVQ7RCFRI5CEC3HHZYGBE/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 24 травня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
|
