Клер Дені

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клер Дені
фр. Claire Denis
Claire Denis 66ème Festival de Venise (Mostra) 2.jpg
Клер Дені на Венеційському МКФ, 2009
Дата народження 21 квітня 1948(1948-04-21) (70 років)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія кінорежисерка, сценаристка
Alma mater Інститут перспективних досліджень кінематографа[d]
Роки активності 1988наш час
IMDb ID 0219136
Commons-logo.svg Клер Дені у Вікісховищі

Клер Дені́ (фр. Claire Denis; нар. 21 квітня 1948, Париж, Франція) — французька кінорежисерка та сценаристка, яскрава представниця сучасного авторського кіно Франції.

Життєпис[ред. | ред. код]

Клер Дені народилася 21 квітня 1948 року в Парижі в сім'ї адміністратора у французьких колоніях. Зростала в Африці (Камерун, Буркіна-Фасо, Джибуті). Закінчила Інститут вищих кінематографічних досліджень (фр. IDHEC, 1972). Працювала асистентом у Душана Маккавеєва, Робера Енріко, Жака Ріветта, Віма Вендерса, Коста-Гавраса, Джима Джармуша та ін.

Як режисер Клер Дені дебютувала в 1988 автобіографічним фільмом Шоколад, дія якого, як і низки інших фільмів режисерки, розгортається в Африці.

Кілька разів Дені знялася як акторка (Салон краси «Венера» Тоні Маршалл, 1998, та ін.).

У 2005 році Клер Дені входила до складу журі 62-го Венеціанського МКФ та XXVII Московського міжнародного кінофестивалю.

Фільм Клер Дені 2017 року «Нехай світить сонце», знятий за твором «Фрагменти мови закоханого» (1977) Ролана Барта з Жульєт Бінош та Ксав'є Бовуа в головних ролях, було відібрано для участі у Двотижневику режисерів на 70-го Каннському міжнародному кінофестивалі (2017)[1][2].

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Примітки
1988 Шоколад Chocolat
1990 Плювати на смерть S'en fout la mort
1994 Не можу заснути J'ai pas sommeil
1996 Ненетт і Боні Nénette et Boni
1999 Красива робота Beau Travail за мотивами повісті Германа Мелвілла «Біллі Бад»
2001 Що не день, то неприємності Trouble Every Day
2002 На десять хвилин старше: Віолончель Ten Minutes Older — The Cello епізод «У бік Нансі»
2002 П'ятниця, вечір Vendredi soir
2005 Непроханий гість L'Intrus за однойменною книгою Жан-Люка Нансі, 2000
2008 35 стопок рому 35 rhums
2009 Білий матеріал White Material
2013 Славні ублюдки Les Salauds
2017 Нехай світить сонце Un beau soleil intérieur за твором Ролана Барта «Фрагментів мови закоханого»
2017 Вище товариство 'High Life

Визнання[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації Клер Дені[3][4]
Рік Категорія Фільм Результат
Каннський міжнародний кінофестиваль
1988 Золота пальмова гілка Шоколад Номінація
2013 Премія Особливий погляд Славні ублюдки Номінація
Премія «Сезар»
1989 Найкращий дебютний фільм Шоколад Номінація
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1990 Золотий лев Плювати на смерть Номінація
2004 Непроханий гість Номінація
2009 Білий матеріал Номінація
Кінофестиваль франкомовного кіно в Намюрі
1996 Гран-прі Золотий Баярд за найкращий фільм Ненетт і Боні Номінація
Золотий Баярд за найкращий художній внесок Нагорода
2001 Гран-прі Золотий Баярд за найкращий фільм Що не день, то неприємності Номінація
Міжнародний кінофестиваль у Локарно
1996 Гран-прі Золотий леопард Ненетт і Боні Нагорода
Приз екуменічного журі — Спеціальна згадка Нагорода
Берлінський міжнародний кінофестиваль
2000 Приз журі читачів «Berliner Zeitung» — Спеціальна згадка Красива робота Нагорода
Роттердамський міжнародний кінофестиваль}}
2001 Приз KNF — Спеціальна згадка Красива робота Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго
2001 Найкращий іноземний фільм Красива робота Номінація
Гамбурзький кінофестиваль
2008 Приз Art Cinema 35 стопок рому Нагорода
Найкращий сценарій Номінація
Приз критиків Номінація
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль
2013 Приз за життєві досягнення Нагорода
Міжнародний кінофестиваль у Торонто
2018 Приз «Народний вибір» Вище товариство Номінація

Громадська позиція[ред. | ред. код]

У липні 2018 підтримала петицію Асоціації французьких кінорежисерів на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Fortnight 2017: The 49th Directors' Fortnight Selection. Quinzaine des Réalisateurs. Процитовано 24 травня 2017. 
  2. Elsa Keslassy (19 квітня 2016). Cannes: Juliette Binoche-Gerard Depardieu Drama to Kick Off Directors Fortnight. Variety. Процитовано 24 травня 2017. 
  3. Нагороди та номінації Клер Дені на сайті IMDb(англ.)
  4. Claire Denis : Ses récompenses et nominations на AlloCiné(фр.)
  5. Appel à la libération immédiate d'Oleg Sentsov ! // Société des Réalisateurs de Films, 06.07.2018

Література[ред. | ред. код]

  • Glissant É. Opacity in the Films of Claire Denis—Black Diaspora and Creolisation// French civilization and its discontents: nationalism, colonialism, race/ Tyler Edward Stovall, Georges Van den Abbeele, eds. Lanham: Lexington Books, 2003
  • Beugnet M. Claire Denis. Manchester: Manchester UP, 2004
  • Mayne J. Claire Denis. Urbana: University of Illinois Press, 2005
  • Maule R. The dialectics of transnational identity and female desire in four films of Claire Denis// Remapping world cinema: identity, culture and politics in film/ Stephanie Dennison, Song Hwee Lim, eds. London; New York: Wallflower Press, 2006
  • Mal C. Claire Denis: cinéaste à part, et entière-. Paris: Verneuil, 2007
  • Nancy J.-L. Claire Denis: icon of ferocity // Cinematic thinking: philosophical approaches to the new cinema/ James Phillips, ed. Stanford: Stanford UP, 2008
  • Le cinéma de Claire Denis: ou, L'énigme des sens/ Sous la dir. de Rémi Fontanel. Lyon: Aléas, 2008

Посилання[ред. | ред. код]