Березанський рунічний камінь
| Березанський рунічний камінь | |
|---|---|
 | |
| Тип | рунічний камінь |
| Матеріал | вапняк |
| Висота | 0,47 м |
| Ширина | 0,48 м |
| Написи | рунічна писемність |
| Створення | XI століття |
| Відкриття | 1905 |
| Ким знайдено | Е. Р. Штерн |
| Місце | о. Березань |
| Місцезнаходження | Одеський археологічний музей |
| Координати | 46°21′36″ пн. ш. 31°14′35″ сх. д. / 46.360° пн. ш. 31.243° сх. д. |
| Ідентифікатор | A-50378 |
| Мова | давньоскандинавська |
| Період | доба вікінгів |
| Культура | давньоскандинавська |
| Runedata ID | X Ua Fv1914;47 |
| Текст – Оригінал | |
| krani: kerþi: (h)alf : þisi: iftir: kal: fi: laka: si(n) | |
| Переклад | |
| Ґрані зробив цей насип на згадку про Карла, свого побратима | |
Березанський рунічний камінь — варязький рунічний камінь XI століття в Україні, на чорноморському острові Березань (Миколаївська область, Очаківський район). Знайдений 1905 року Ернстом Штерном під час археологічних розкопок, на так званому шляху з варяг у греки. Встановлений на варязькому похованні. Містить напис рунами «Ґрані зробив цей насип на згадку про Карла, свого побратима» (Grani gærði hvalf þessi æftiʀ Karl, felaga sinn). Об'єкт Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія».
Опис[ред. | ред. код]
.svg){kind=icon}
Знайдений при розкопках на Березані в 1905 році професором Новоросійського університету Е. Р. фон Штерном. За відомостями Е. Р. фон Штерна, плита була в курганному насипі, де були виявлені поховання. Плита була розташована біля голови похованого, а напис було перевернуто текстом донизу. За припущенням Ф. А. Бруна, цей камінь потрапив у поховання як вдруге використаний і спершу був поставлений до іншого захоронення.
Рунічний камінь, виявлений на острові Березань, є безперечним свідченням того, що острів був пунктом, через який проходили подорожі варягів зі Скандинавії до Візантії.[1]
Камінь із рунічним написом зроблений із вапняку, нижня частина його не збереглася. Збережені розміри плити: висота — 0,47 м, ширина — 0,48 м. Руни висічені по дузі, по верхньому краю каменя[2].
Напис[ред. | ред. код]
;_Ukraina_-_KMB_-_16000300015155.jpg)
Рунічний напис свідчить: «Krani kerthi half thisi iftir kal fi laka sin» («Ґрані зробив курган цей по Карлу, своєму товаришеві (фелаґі)»). Текст повідомляє, що Ґрані не лише виготовив стелу з написом, а й поховав свого товариша в кургані (half). Напис цікавий ще й тим, що він поставлений не родичами загиблого, а його соратником по подорожі. Термін «фелаґі» склався й існував у дружинно-торговельному середовищі вікінгів, тому, безсумнівно, похований і його товариш Ґрані були учасниками якогось військово-торговельного походу. Можливо, загиблий вікінг і Ґрані, що поставив камінь, були вихідцями з острова Ґотланд, бо в тексті напису вжито слово half (курган), найпоширеніше на Ґотланді і менш уживане в інших областях Швеції. Також за готландське походження вікінга Ґрані, що поставив камінь, промовляє і розташування напису по дузі, що теж є специфічною ознакою готландських написів. Але гіпотеза про готландське походження вікінгів залишається лише припущенням, бо стислість напису не дозволяє цього стверджувати напевно.
Рунічний напис був викарбуваний у XI столітті[2].
Див. також[ред. | ред. код]
- {{Script}} — шаблон для відображення рунічної писемності.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У IX—XI століттях острів Березань замикав шлях із «варягів у греки» — Волховсько-Дніпровську річкову магістраль протяжністю близько 1500 км. Це був торговий трансєвропейський водний шлях, що з'єднував Скандинавію і Візантію. Шлях із «варягів у греки» починався від гирла Неви і далі йшов на південь по системі річок та озер: Ладозькому озеру, Волхову, озеру Ільмень, річках Ловать, Усвячь, Каспля, Лучесь, верхній течії Західної Двини та системі волоків на Дніпрі в районі Смоленська. У Смоленську починався шлях по Дніпру, який виводив на простір Чорного моря, у Дніпровський лиман, при виході з якого саме й розташований острів Березань.
- ↑ а б Мельникова Е. А. Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — М., 1977. — С. 154—155.
Література[ред. | ред. код]
- F. Braun, T. J. Arne: Den svenska runstenen från ön Berezanj utanför Dneprmynningen (Der schwedische Runenstein auf Beresan vor der Dnjeprmündung), in: E. Ekhoff (Hrsg.): Fornvännen årgång 9, 1914, S. 44–48. online [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Мельникова Е. А. Скандинавские рунические надписи: тексты, перевод, комментарий. — Москва, 1977
- Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе. — Ленинград, 1985. — 285 с.
- Pritsak, O. The origin of Rus. Cambridge, Mass.: Distribuert av Harvard University Press for Harvard Ukrainian Research Institute, 1987.
- Jansson, S. B.F. Runes in Sweden, 1997?, ISBN 91-7844-067-X
- Duczko, W. Viking Rus: Studies on the Presence of Scandinavians in Eastern Europe [Архівовано 30 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Leiden: Brill, 2004, ISBN 90-04-13874-9.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Березанський рунічний камінь
- Остров Березань в эпоху средневековья [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]
