Наомі Кемпбелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наомі Кемпбелл
Naomi Campbell
Naomi Campbell Cannes 2017 2.jpg
Ім'я при народженні англ. Naomi Elaine Campbell
Народження 22 травня 1970(1970-05-22) (48 років)
Лондон, Англія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Професія актриса, модель, співачка, кіноакторка
Освіта Italia Conti Academy of Theatre Arts[d]
Зріст 175 см
Вага 57 кг кг
Груди 86  см
Талія 61 см
Стегна 86 см
Волосся Коричневе
Очі Карі
Агентство TESS Management (Лондон)
Marilyn Agency (Париж)
d'management group (Мілан)
Marilyn Model Mgmt (Нью-Йорк)
Офіційний сайт

Наомі Кемпбелл у Вікісховищі?

Нао́мі Ке́мпбел (англ. Naomi Campbell; нар. 22 травня 1970, Лондон) — британська супермодель та акторка. Народилася в передмісті Лондона, Стретгем.

Біографія[ред. | ред. код]

Її мати, Валері Кемпбел працювала танцівницею балету, походила з африкансько-ямайкської родини. Ім'я батька невідоме, оскільки через 2 місяці після народження дівчинки він залишив сім'ю і більше не з'являвся. З боку батька Кемпбел також має китайські коріння: її дід походив з Китаю і мав прізвище Мінг. Дитинство Наомі провела разом з бабусею, оскільки Валері багато подорожувала з трупою свого театру. У віці 10 років Наомі поступила у престижну балетну школу у Лондоні. Ще у віці 7 років почала виступати у епізодичних ролях у музикальних кліпах.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Коли їй виповнилося 15 років її випадково помітив один з керівників модельного агентства і запросив на зйомки. З того часу вона почала працювати моделлю, завдяки своїй зовнішності та даруванням почала отримувати запрошення з декількох інших відомих та престижних модельних агентств. У квітні 1986 р. з'явилася на обкладинці престижного журналу «Elle», а у серпні 1988 на обкладинці «Vogue Paris». Наомі стала однією з перших чорношкірих моделей, які з'явилися на обкладинках журналів. Піком кар'єри для неї став 1990 р., коли вона стала супермоделлю і працювала у найпрестижніших модельних агентствах світу. Крім моделювання, Наомі також знялася у декількох фільмах та у музичних кліпах відомих виконавців. У 1990 р. започаткувала свою власну дизайнерську компанію, де спеціалізувалася здебільшого на випуску власних парфумів.

Наомі Кемпбел також відома своєю непередбачуваною і доволі дивною поведінкою. Декілька разів проти неї порушувалися кримінальні справи у зв'язку з нападами на домашніх служниць, працівників аеропортів, готелів та інших службовців. За вироком суду мусила відвідувати курси по навичкам конторолювання гніву.

Британська модель 41-річна Наомі Кемпбелл одягла вечірню сукню від італійського дизайнера Роберто Каваллі під час показу його колекції осінь-зима-2012 у Мілані. Торік на Паризькому тижні моди Кемпбелл оголосила про закінчення своєї кар'єри.[1]

Каваллі — її улюблений дизайнер. Його сукні зі шкіри пітона і міні-спідниці з крокодила перевернули весь модний світ. Заради нього вона повернулася на подіум, бо відмовити Роберто не могла. Перед участю в його показі навіть не цікавилася своїм гонораром. На презентації колекції Каваллі готова виходити і за 30 років. Йому тоді буде 100, а їй — 70.

За вихід на подіум Кемпбелл отримує від $100 тис.

Каваллі повертає у моду блискітки і блискуче каміння, коричневий і темно-зелений кольори, кокетливе міні і сукні грецького стилю. Сукні шив із шовку, оксамиту, мережива та шифону. Окремі деталі оздоблював шкіряними вставками — з крокодила, пітона та норки. Більшість суконь мають V-подібний виріз. Він може сягати пупка і трохи відкривати груди. Подіум прикрасив пелюстками із 40 тисяч троянд. Жінка у сукні за 20 тисяч доларів не може ходити по підлозі.

Навесні 2016 року Наомі Кемпбелл спільно з Клаудією Шиффер і Сінді Кроуфорд знялася у фотосесії для модного будинку Balmain. Фотосесія зроблена фотографом Стівеном Кляйном.[2]

Кулінарні пристрасті та вподобання[ред. | ред. код]

Наомі Кемпбелл дуже любить поїсти, і в тому, що стосується їжі, вона не примхлива. Топ-модель віддає перевагу тайським манго на сніданок. Щоб подати їх вчасно, о 6.30 зірковий шеф-кухар Ектор Хіменес Браво клав манго в морозилку, і до 9.30 воно вже нагадувало сорбет. А ще тост з цільнозернового борошна, домашнє масло, одне яйце некруто (вариться три хвилини) і чай з листя, привезений зі Шрі-Ланки — так виглядає сніданок Чорної Пантери.[3]

Коли зірка не на території США, вона сумує за домівкою, і іноді це виглядає як справжня ностальгія. Щоб підняти настрій, їй необхідно щось, що нагадало б про парк розваг в Північній Америці. Як правило, це солодощі. Кухарі роблять яблука з карамеллю, шоколадний поп-корн, але все натуральне і без консервантів. М'ятні льодяники на паличках вони кладуть під подушку, а коли Наомі їх знаходить, радіє, як дитина.

Якось Наомі відпочивала зі своїм другом (ім'я невідомо) і вирішила влаштувати романтичну трапезу на безлюдному острові в пальмовій рощі. Для шеф-кухаря Хіменеса Браво безлюдний острів означає, перш за все, відсутність води та електрики, але зі своїм завданням він впорався. Пюре із сочевиці, французька картопля, копчена качка з соусом з тамаринду і римське брокколі — зоряна пара залишилася задоволена.

Наомі Кемпбелл любить шампанське, але під час відпочинку на Мальдівах вона проводила детокс: сік із селери і завжди перед вечерею фреш зі свіжих ягід. Наомі їсть багато раз в день, але маленькими порціями. Свої побажання вона завжди викладає в дуже м'якій формі, тому з нею Ектору приємно працювати.

Приватне життя[ред. | ред. код]

Наомі Кембел ніколи не була одружена і не має дітей.
В 1993 вона заручилася з басистом групи U2 Адамом Клейтоном. Наступного року вони розлучилися.
В 1998 році воза заручилася з колишнім менеджером команди Renault гонок Формули-1 Флавіо Бріаторе. В 2003 році вони разлучилися, після чого Кемпбел заявляла репортерам, що продовжує вважати його своїм «наставником».
Деякий час на початку 2000-х російські змі повідомляли, що Наомі Кеммбел зустрічається із російським олігархом Владиславом Дороніним.
В липні 2017 деякі таблоїди повідомили, що 47-річна Кемпбел закохалася у 61-річного єгипетського мультімільйонера Луїса Камілері[4].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]