Нарин (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Нарин
Naryn river.jpg

Річка Нарин біля міста Нарина
40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.900° пн. ш. 71.750° сх. д. / 40.900; 71.750
Витік Центральний Тянь-Шань
Гирло [[Сирдар'я ]]
Басейн Q18340316?
Країни басейну Киргизстан Киргизстан, Узбекистан Узбекистан
Площа басейну, км² 59 100 км²
Довжина, км 807 км
Середньорічний стік 480 м³/с
Притоки At-Bashi River[d], Alabuga River[d], Kökiyrim River[d], On Archa River[d], Kökömeren River[d], Q18413092?, Q13173969? і Q13174617?
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у номінатім
CMNS: Нарин на Вікісховищі

Нарин (також Алабугатуз) — річка в Середній Азії. Тече територією Киргизії і Узбекистану. При злитті з Карадар'єю(40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д. / 40.9; 71.75Координати: 40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д. / 40.9; 71.75) утворює річку Сирдар'ю.

Гідрографія[ред.ред. код]

Довжина Нарину — 807 км, площа басейну 59,9 тис. км²;. Утворюється злиттям річок Великий Нарин і Малий Нарин, які беруть початок в льодовиках Центрального Тянь-Шаню. Тече в міжгірський долині, місцями у вузьких ущелинах. Середня витрату води вище міста Учкурган — 480 м³/с, зважених наносів — 760 кг/с. Живлення льодовиково-снігове. Повінь з травня по серпень. Максимальний стік в червні — липні. У верхів'ях замерзає. Мінералізація води 200—500 мг/л, збільшується до гирла, особливо в межень. У верхів'ях річки розташовано Наринський заповідник площею 24,2 тис. га.

Господарча діяльність[ред.ред. код]

Вода використовується на зрошення. З Нарину беруть початок Великий Ферганський канал і Північний Ферганський канал. Річка має значні енергетичні ресурси, на ній розташовані Токтогульська ГЕС, Таш-Кумирська ГЕС, Учкурганська ГЕС, Курпсайська ГЕС з відповідними водосховищами. На берегах річки розташовані міста: Нарин, Таш-Кумир, Учкурган.