Карадар'я (притока Сирдар'ї)
| Карадар'я | |
|---|---|
 | |
| 40°38′46″ пн. ш. 73°25′25″ сх. д. / 40.6461111111387723° пн. ш. 73.42361111113878280° сх. д. | |
| Витік | Кара-Кульджа, Тар |
| • координати | 40°38′46″ пн. ш. 73°25′25″ сх. д. / 40.6461111111387723° пн. ш. 73.42361111113878280° сх. д. |
| Гирло | Сирдар'я |
| • координати | 40°54′02″ пн. ш. 71°45′29″ сх. д. / 40.900791000027773237° пн. ш. 71.75814000002777959° сх. д. |
| Країни: | Киргизстан і Узбекистан |
| Регіон | Ошська область |
| Довжина | 180 км |
| Площа басейну: | 30 100 км² |
| Середньорічний стік | 121 м³/с (біля гирла) |
| Притоки: | Куршаб, Карагунан, Бугази (ліві); Ясси, Кек-Арт, Тентяксай, Калгандар'я (праві) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Карадар'я (кир. Кара-Дар'я; узб. Qoradaryo, Қорадарё,чорна річка) — річка у Середній Азії, що тече територією Киргизстану і Узбекистану, при злитті з Нарином (40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д.Координати: 40°54′ пн. ш. 71°45′ сх. д. / 40.9° пн. ш. 71.75° сх. д.) утворює Сир-Дар'ю.
Гідрологічна характеристика[ред. | ред. код]
Довжина Карадар'ї дорівнює 180 км, разом з лівою складовою Тар - 318 км. Площа басейну складає 30 100 км. Карадар'я харчується водами снігів та льодовиків. Середньорічна витрата води — 136 м³/с, найбільша витрата, що спостерігала в даній точці — 265 м³/с (1969 рік), найменша витрата в даній точці — 68,4 м³/с (1975 рік). 55% річного стоку припадає на період з березня по липень. Найбільш повноводна річка у червні, найменш повноводна у зимовий період.
Вода має каламутність, що дорівнює 1 кг/м³.
У деякі зими Карадар'я на короткий час замерзає біля берегів і спостерігається льодохід.
Течія річки[ред. | ред. код]
Карадар'я утворюється внаслідок злиття рiчок Каракульджі та Тару, які починаються з південно-східного схилу Ферганського та північного схилу Алайського хребта. Крапка початку Карадар'ї розташована на висоті близько 1150 м, поблизу села Кенеш Ошської області Киргизстану.
Карадар'я тече у західному напрямі. Аж до Андижанського водосховища Карадар'я проходить долиною шириною від 0,5 до 4—5 км. Потім долина різко звужується, формуючи нині затоплену ущелину Кампиррават. Тут річка перегороджена греблею, утворюючи Андижанське водосховище. Нижче Карадарья виходить у Ферганську долину, переходячи землі Андижанської області Узбекистану.
По передуст'євій ділянці Карадар'ї проведено кордон Андижанської та Наманганської області. За містом Баликчі зливається з річкою Нарин на висоті 396 м. Карадар'я ліворуч і Нарин праворуч утворюють річку Сирдар'я.
Господарське використання[ред. | ред. код]
Після виходу землі Ферганської долини води Карадар'ї інтенсивно використовуються на зрошення. Її водами живляться великі канали Шахріхансай, Андіжансай і Пахтаабад.
Від річки починається Карадар'їнський тракт Великого Ферганського каналу.
На річці збудоване Андижанське водосховище.
Населені пункти на Карадар'ї: Куйґан'яр, Ханабад, Узген.
Притоки[ред. | ред. код]
Карадарья має кілька великих приток: (праворуч) Жази, Кугарт, Кара-Ункюр та Майлуу-Суу, (ліворуч) Куршаб, Ак-Буура, Аравансай.
Див. також[ред. | ред. код]
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (Червень 2022) |
|
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Киргизстану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |