Наукове товариство імені Шевченка у Європі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) в Європі розпочало свою діяльність у 1951 році в невеликому французькому містечку Сарсель, що знаходиться недалеко від Парижу. До 1952 року товариство очолював професор Зенон Кузеля. З 1952 року його змінив Володимир Кубійович (1947–1951 рр. — генеральний секретар НТШ).

Усі часи Сарсель (фр. sarcelle — дика качка) був містом, куди приїжджали мисливці, а зупинялися вони в готелі «Босіжур». Згодом архієпископ української греко-католицької церкви Кир Івана Бучка викупив цю нерухомість. Так, у приміщенні готелю «Босіжур» утворюється науковий осередок НТШ. По суті, Наукове товариство імені Шевченка стає еміграційною Академією Наук для поневоленого українського народу. Співробітники НТШ у Сарселі(О.Шульгин,М.Капуста,І.Яцків,В.Янів,О.Кульчицький та ін.) мешкали в однокімнатних приміщеннях — колишніх готельних кімнатах, але мали змогу працювати та відпочивати разом. Місячна плата, нижча від мінімуму найгірше оплачуваного робітника у Франції, становила 57 доларів. Така ситуація спонукає українських науковців обробляти земельну ділянку і вирощувати картоплю та помідори.

Головні установи НТШ у Сарселі[ред. | ред. код]

У Європейському осередку НТШ діють такі установи:

  1. Канцелярія — веде кореспонденцію понад 2000 листів на рік українською та «чужими» мовами. Видає «Вісті НТШ в Європі», редагує «Бюлетень НТШ».
  2. Історично-філософічна секція (директор В. Кубійович) — включає Інститут національних дослідів та Інститут Енциклопедії, що видає і редагує «Енциклопедію Українознавства».
  3. Фінансова Комісія — мобілізує жертводавчі фонди, веде бухгалтерську та фактичну звітність фінансової ситуації осередку.
  4. Делегатура Українського Вільного Універститету (УВУ) (ректор Володимир Янів) — зусиллями викладачів, які живуть в Парижі та Сарселі, організовує наукові курси та конференції. При УВУ діє ІЗН (Інститут Заочного Навчання) та курси українознавства.
  5. КоДУС — Комісія Допомоги Українському Студентству — станом на 1955 рік надала допомогу 2663 студентам на загальну суму майже півмільйона доларів (446.800 дол.).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукова діяльність НТШ в Європі проектувалася на Загальних Зборах. Найважливішим завданням-проектом НТШ в Європі, було видання словникової частини Енциклопедії Українознавства (ЕУ), яка об'єднала більшість науковців на еміграції-діаспорі; 1955 — 89 вийшло 10 томів, а у 1995 — 11-й том (доповнення). Англійською мовою з'явилася Ukraine: A Concise Encyclopedia'' (у 2 тт., 1963, 1971), і (разом з Канадським інститутом українських студій) 5-томна Encyclopedia of Ukraine. Стан розвитку науки відображають, переважно, за допомогою таких науково-дослідних видань як бібліографії, каталоги, різного типу довідники, словники та енциклопедії. Як показує досвід, енциклопедії та енциклопедичні довідники здобули визнання найвичерпніших щодо повноти інформації. Вони об'єднують найістотніші відомості з усіх галузей знань чи якої-небудь однієї галузі, можуть будуватися на основі відомостей про діяльність особи, однієї наукової установи чи навіть галузі науки. Архів НТШ у Сарселі налічує велику бібліотеку діаспорної літератури (близько 20 тисяч томів); картотеки і архів Енциклопедії, архіви засідань всіх секцій НТШ, колекцію мікрофільмів, старих фотографій, велику кількість кореспонденції. Тут також є найповніша збірка діаспорних журналів, включно з усіма виданнями «Записок НТШ».

Електронний каталог бібліотеки НТШ у Сарселі почав створюватися в 1994 році і нині нараховує понад 26 тис. назв. ЕК включає бібліографічні описи друкованих видань XIX-ХХ століть, у тому числі довідково-бібліографічні видання, літературу з питань історії, освіти, культури, а також художню літературу, яка була видана на території України, СРСР та за кордоном українською, російською ті іншими мовами.

Сарсель сьогодні[ред. | ред. код]

До проголошення Незалежності НТШ у Сарселі отримує фінансову допомогу від діаспори з Америки та Канади. Після того як українська влада повертає власність НТШ у Львові, фінансування різко зменшується, оскільки Європейське НТШ вже як автономна організація координує свою діяльність зі Світовою Радою зі своїм осідком у Львові. У цих умовах, втім, після проголошення незалежності України вдалося видати антологію української літератури французькою. Робота зайняла більше 6 років. Також активно проводилася і надалі триває робота з адаптації застарілих статей Енциклопедії Українознавства; є потреба видавати аналог Британіки «Book of the year».

За період незалежності України у Сарселі побували десятки представників сучасної еліти, науковців, викладачів, письменників, серед яких варто згадати Дмитра Павличка, Івана Драча, Миколу Жулинського та ін. Матеріальні труднощі та зміна поколінь призвели до певної паузи в діяльності європейського осередку НТШ, але сьогодні ми можемо говорити про його друге народження. 2 квітня 2011 року відбулися Звітно-виборчі Загальні Збори Наукового товариства ім. Тараса Шевченка в Європі під час яких було обрано нову Управу. За традицією на Зборах вшанували пам'ять покійних членів НТШЄ, прийняли нових членів у складі: М. Романюка, М. Бержерона, І-П. Пилипчука та затвердили Протокол XVIII Загальних Зборів, прослухали і обговорили звіти діяльності НТШЄ за період 2009–2010 років. Новим Головою НТШЄ було обрано Стефана Дуніковського, заступником Голови став Володимир Косик, секретарем Управи — Анна-Марія Довганюк. До Контрольної Комісії увійшли М. Романюк, Н.Микитенко та Я. Йосипишин. Восени 2011 року відбувся День відкритих дверей, який об'єднав усіх небайдужих та зацікавлених у розвитку проектів НТШЄ. Під час зустрічі була підтримана ініціатива створення Асоціації українців у Валь д'Уазі.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]