Нгуєн Ань Туан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нгуєн Ань Туан
Народився
В'єтнам
Громадянство В'єтнам
Діяльність Дипломат
Alma mater Московський державний університет шляхів сполучення
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол В'єтнаму в Україні.
Термін 2017 -
Попередник Нгуєн Мінь Чі

Нгуєн Ань Туан — в'єтнамський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол В'єтнаму в Україні та в Молдові за сумісництвом (з 2017).

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Московському інституті інженерів залізничного транспорту та в Університеті Малайзії. Тривалий час займався науковою і викладацькою роботою у Дипломатичній академії Міністерства закордонних справ Соціалістичної Республіки В'єтнам, має наукове звання доцент[1].

У 2000—2003 рр. — працював на різних посадах у Посольстві В'єтнаму в Малайзії.

У 2008—2012 рр. — працював на різних посадах у Посольстві В'єтнаму в Австралії.

18 серпня 2017 р. — прибув до Києва як Надзвичайний і Повноважний Посол в Україні[2][3].

1 грудня 2017 року — вручив вірчі грамоти Президенту України Петрові Порошенку[4].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В Україну прибув новий Посол В'єтнаму 18 серпня 2017
  2. ↑ ПОСОЛ В'ЄТНАМУ, НГУЕН АНЬ ТУАН: «МИ ЗАЦІКАВЛЕНІ В ІМПОРТІ УКРАЇНСЬКОЇ М'ЯСО-МОЛОЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ»
  3. ↑ Візит Надзвичайного і Повноважного Посла В'єтнаму в Україні Нгуєн Ань Туана та делегації Посольства В'єтнаму. Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
  4. ↑ Порошенко: Укрепление отношений с Вьетнамом является приоритетом во внешней политике Украины


Чинні посли в Україні
Європа
Австрія Арад Бенкьо • Азербайджан Сеймур Мардалієв • Бельгія Пітер Ван Де Вельде • Білорусь Ігор Сокол • Болгарія Костадін Коджабашев • Ватикан Вісвалдас Кулбокас • Велика Британія Мартін Гарріс • Вірменія Володимир Карапетян • Греція Васіліос Борновас • Грузія Георгій Закарашвілі • Данія Оле Егберг Міккельсен • Естонія Аннелі Кольк • Іспанія Рікардо Лопес-Аранда Хагу • Італія П'єр Франческо Дзадзо • Ірландія Тереса Мартіна Ґілі • Кіпр Міхаліс Захаріоглу • Латвія Ілгварс Клява • Литва Вальдемарас Сарапінас • Мальтійський орден Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне • Молдова Валеріу Ківерь • Нідерланди Йеннес де Мол • Німеччина Мартін Єґер • Норвегія Хелене Санд Андресен • Польща Бартош Ціхоцький • Португалія Антоніу Вашку Алвеш Машаду • Північна Македонія Крум Ефремов • Румунія Александру Віктор Мікула • Сербія Аца Йованович • Словаччина Марек Шафін • Словенія Матея Превольшек • Туреччина Мустафа Левент Більген • Угорщина Онтал Гейзер • Фінляндія Яакко Лехтовірта • Франція Гаель Вейсьєр • Хорватія Аніца Джамич • Чехія Радек Пех • Чорногорія Драгіца Понорац • Швейцарія Фелікс Бауманн • Швеція Мартін Оберг
Азія,
Австралія та Океанія
Австралія Брюс Едвардс • Афганістан Валі Монавар • В'єтнам Нгуєн Хоан Тхань • Ізраїль Михайло Бродський • Індія Харш Кумар Джейн • Індонезія Аріф Мухаммед Басалама • Ірак Бакір Ахмад Азіз Аль-Джаф • Іран Манучехр Мораді • Казахстан Калетаєв Дархан Аманович • Катар Гаді Аль-Гаджрі • Киргизстан Ідріс Кадиркулов • КНР Фань Сяньжун • Кувейт Рашід Хамад Аль Адвані • Ліван Алі Дахер • Малайзія Раджа Реза Раджа Заіб Ша • ОАЕ Салем Ахмед Аль-Каабі • Пакистан Надір Хан • Палестина Гашем Хасан Даджані • Південна Корея Кім Хьонг Те • Саудівська Аравія Мохаммед бін Сулейман аль-Машар • Таджикистан Давлаталі Назрізода • Туркменістан Тойли Атаєв • Узбекистан Алішер Курманов • Японія Мацуда Кунінорі
Африка
Південна та Північна Америки
Міжнародні
організації
Європейський Союз Європейський Союз — Катаріна Матернова • НАТО НАТО — Карен МакТір • Організація об'єднаних націй Програма розвитку ООН — Деніз Браун • Європейський банк реконструкції та розвитку — Шевкі Аджунер • Міжнародна організація з міграції — Манфред Профазі
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нгуєн_Ань_Туан&oldid=39452893