Небіж (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Небіж
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Хорошівський район
Громада Новоборівська селищна громада
Код КОАТУУ 1821183401
Основні дані
Засноване 1858 року
Населення 375
Площа 14,05 км²
Густота населення 26,69 осіб/км²
Поштовий індекс 12130
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°38′06″ пн. ш. 28°34′36″ сх. д. / 50.63500° пн. ш. 28.57667° сх. д. / 50.63500; 28.57667Координати: 50°38′06″ пн. ш. 28°34′36″ сх. д. / 50.63500° пн. ш. 28.57667° сх. д. / 50.63500; 28.57667
Середня висота
над рівнем моря
215 м
Найближча залізнична станція Нова Борова
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради Житомирська область, Хорошівський район, смт. Нова Борова, вул. Незалежності, 9-А
Карта
Небіж. Карта розташування: Україна
Небіж
Небіж
Небіж. Карта розташування: Житомирська область
Небіж
Небіж
Мапа

Не́біж — село в Україні, в Новоборівській селищній територіальній громаді Хорошівського району Житомирської області. Населення становить 375 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Географічні координати: 50°38' пн. ш. 28°34' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 14,05 км².

Небіж розташоване в межах природно-географічного краю Полісся і за 15 км від районного центру — міста Хорошів. Найближча залізнична станція — Нова Борова, за 9 км[1].

Історія[ред. | ред. код]

Перша писемна згадка про Небіж датується 1858 роком[1].

Упродовж німецько-радянської війни участь у бойових діях брали 76 місцевих жителів, з них 48 осіб загинуло, 22 — нагороджені орденами і медалями[1].

На початку 1970-х років у селі діяли центральна садиба колгоспу «Перемога», восьмирічна школа, клуб, бібліотека із книжковим фондом 9470 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку і дит'ясла[1].

Постаті[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 375 осіб, з них 99,2 % зазначили рідною українську мову, а 0,8 % — російську[2].

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Небізька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Небізьський ДНЗ (вул. Кутузова)[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тронько П.Т. (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1973. — 727 с.

Посилання[ред. | ред. код]