Хорошівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хорошівський район
Coat of arms of Khoroshiv raion.png Flag of Khoroshiv raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Житомирська область
Код КОАТУУ: 1821100000
Утворений: 1924
Населення: 35273 (на 1.02.2016)
Площа: 869.8 км²
Густота: 41.1 осіб/км²
Тел. код: +380-4145
Поштові індекси: 12100-12144
Населені пункти та ради
Районний центр: Хорошів
Сільські ради: 2
Смт: 3
Села: 76
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 12100, смт Хорошів, вул. Героїв України, 6, 3-12-40
Веб-сторінка: Володарсько-Волинська РДА
Голова РДА: Михальченко Віктор Леонідович

Commons-logo.svg Хорошівський район у Вікісховищі

Хорошівський райо́н (до 2016 року — Володарсько-Волинський) — адміністративно-територіальна одиниця у центрі Житомирської області, районний центр розташований у смт Хорошів (колишній Володарськ-Волинський). Населення становить 35 616 осіб (на 1.08.2013). Площа району — 869.8 км². Утворено 1924 року.

Географія[ред.ред. код]

Хорошівський район розташований у центральній частині Житомирської області. Загальна площа — 869,88 км². На півночі межує з Коростенським районом, на північному сході — з Малинським, на сході — з Радомишльським, на сході та півдні — з Черняхівським, на південному заході — з Пулинським, на заході — з Ємільчинським районами.

У надрах району залягають різноманітні корисні копалини. Групу металорудних представляє ільменіт — сировина для виробництва металевого титану, його двоокису та інших сполук. У достатній кількості є будівельне та облицювальне каміння: габро, лабрадорити, граніти. На території району зосереджені значні поклади коштовного каміння: аквамарин, берил, топаз, гірський кришталь, моріон, кварц, чорний опал, цитрин тощо.

Історія[ред.ред. код]

Районна державна адміністрація

Перша писемна згадка про населений пункт під назвою Олександрополь датується 1545 роком. У 1607 році він переходить у володіння польських магнатів, які перейменували населений пункт у Хорошки (згодом Горошки). Горошки, як і вся Правобережна Україна, 1793 року увійшли до складу Росії. За адміністративним поділом того часу вони стали центром волості Житомирського повіту Волинської губернії й були подаровані Катериною II М. І. Кутузову. Коли у 1912 році відзначалося 100-річчя з дня перемоги російського війська над наполеонівськими полчищами, Горошки перейменували на Кутузове, в 1921 році — на Володарськ, а в 1927 році — на Володарськ-Волинський. У 2016 році в рамках декомунізації перейменовано спочатку райцентр на Хорошів[1], а згодом і район на Хорошівський[2].

3 — 4 листопада 1921 року під час Листопадового рейду через Рижани, Турчинку, Топорище теперішнього Хорошівського району проліг шлях Подільської групи (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.

Населення[ред.ред. код]

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 громади та 2 сільські ради, які об'єднують 80 населених пунктів та підпорядковані Хорошівській районній раді. Адміністративний центр — смт Хорошів[4].

Влада[ред.ред. код]

Голови РДА:

  • Кочин Микола Кузьмич
  • Михальченко Віктор Леонідович
  • Головач Андрій Миколайович (в.о.)

Голови ради:

  • Ющенко Андрій Петрович

Промисловість[ред.ред. код]

Затоплений кам'яний кар'єр поблизу Хорошева

Промисловий комплекс району складається з добувної та переробної промисловості. Промислову продукцію випускають 13 підприємств. Одне з них — дочірнє підприємство «Іршанський державний гірничозбагачувальний комбінат» — має державну форму власності, інші 12 підприємств — колективну. Велике значення в економіці району відіграє ДП «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат». Він виробляє титановий (ільменітовий) концентрат з розсипу. Підприємство має чотири кар'єри з видобутку порід, три фабрики первинного і дві — вторинного збагачення. Пошук, розвідку, експлуатацію і перероблення мінеральної сировини (п'єзокварц, лабрадорит, габро) здійснює ВАТ «Кварцсамоцвіти». Легка промисловість представлена відкритим акціонерним товариством «Володарсько-Волинський льонозавод» та акціонерним товариством «Промінь». Основні види продукції — льоноволокно, костра, костроблоки, швейні вироби.

Сільське господарство[ред.ред. код]

У районі — 23 колективні сільськогосподарські підприємства, 12 селянських (фермерських) господарств. Основний напрямок сільськогосподарського виробництва: зерно-м'ясо-молочний.

Будівництво[ред.ред. код]

У районі є 7 будівельних організацій. Ведеться будівництво школи, газових мереж.

Транспортно-комунікаційна інфраструктура[ред.ред. код]

Район має вигідне економічно-географічне розташування, що створює передумови для всебічного розвитку його економіки. Через територію району проходить залізнична вітка КоростеньЖитомир, автошляхи регіонального та територіального значення Р28 і Т 0603. Є два автотранспортні підприємства. Загальна довжина автомобільних шляхів району; — 304 кілометри.

Зовнішньоекономічні зв'язки[ред.ред. код]

Наявність у районі багатих покладів корисних копалин дає змогу поставляти продукцію за кордон. Товарну структуру експорту складають концентрат ільменітовий, блоки граніту. Пріоритетною галуззю, куди можуть бути направлені інвестиції, є гірничодобувна промисловість.

Культура[ред.ред. код]

Музей декоративного та коштовного каміння Міністерства фінансів України (смт Хорошів).

Воздвиженська церква, 1787 р. (с. Кам'яний Брід)

Михайлівська церква, 1757 р. — один із найвидатніших пам'ятників волинської школи народної архітектури та дзвіниця (1854) (с. Краївщина)

Пам'ятки[ред.ред. код]

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 64,52 % (проголосували 17 486 із 27 102 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 56,90 % (9 950 виборців); Юлія Тимошенко — 15,65 % (2 736 виборців), Олег Ляшко — 12,12 % (2 120 виборців), Сергій Тігіпко — 3,71 % (648 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,09 %.[5]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 4 лютого 2016 року № 984-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  2. Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1353-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів»
  3. Дністрянський М. Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. — Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2006. — 490 с.
  4. Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області на сайті Верховної Ради України
  5. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-03-17. 

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Ємільчинський район Коростенський район Малинський район
Радомишльський район
Gray compass rose.svg Черняхівський район
Пулинський район Черняхівський район Черняхівський район