Нестор (Сидорук)
| Нестор | |
|---|---|
| Народився | 10 (23) січня 1904 Заверці, Заверцянський повіт, Сілезьке воєводство |
| Помер | 1 жовтня 1951 (47 років) Курськ, РРФСР, СРСР ·інсульт |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | православ'я |
Нестор (ім'я у миру Георгій Мартинович Сидорук; *10 січня 1904 — †1 жовтня 1951) — релігійний діяч РПЦ, єпископ Уманський, керуючий Мукачівсько-Пряшівською єпархією.
Народився у Петроковській губернії. Полтавська гімназія (1920). Харківський університет (1926). Викладач різних шкіл у Полтаві. Викладач пастирських курсів Полтавської єпархії (1942—1944). Диякон (2 листопада 1944), священик (4 листопада 1944). Настоятель Полтавського кафедрального собору.
Прийняв чернецтво (24 вересня 1945). Архімандрит (30 вересня 1945). Єпископ Уманський, вікарій Київської єпархії, керуючий Мукачівсько-Пряшівською єпархією (14 жовтня 1945). Єпископ Мукачівсько-Ужгородський (24 вересня 1945).
У січні 1948 р. звернувся до М. Хрущова з листом, де засудив убивство греко-католицького єпископа Теодора (Ромжа). Єпископ Курський і Бєлгородський (3 червня 1948). Раптово помер 1 жовтня 1951 р. у Курську.
- ЖМП. — 1945. — № 10. — С. 31.
- ЖМП. — 1945. — № 11. — С. 20.
- ЖМП. — 1946. — № 9. — С. 18.
- ЖМП. — 1951. — № 11. — С.7-10.
- Пащенко В. Православ'я в новітній історії Україні. — Полтава, 1997. — С. 198—199.
