Нове вбрання короля
| Нове вбрання короля | |
|---|---|
 |
|
| Жанр | Казка |
| Автор | Ганс Крістіан Андерсен |
| Мова | данська |
| Виданий | 7 квітня 1837 |
 Текст у Вікіджерелах |
|
Нове вбрання короля (дан. Keiserens nye Klæder) — казка данського письменника Ганса Крістіана Андерсена. Вперше була опублікована 7 квітня 1837 року у збірнику оповідань для дітей «Казки, розказані дітям» (дан. «Eventyr fortalte for Børn»). Сюжет запозичений з новели Хуана Мануеля, опублікованої в 1335 році в першій частині книги «Граф Луканор». Цей факт відображений у щоденнику Андерсена, в якому він згадує збірку новел Карла фон Бюлова як джерело історії.
Зміст
Сюжет[ред. • ред. код]
Король деякої держави наймає двох пройдисвітів, які обіцяють пошити йому плаття з настільки тонкої тканини, що вона буде практично невидимою для дурнів. Провівши деякий час за порожнім ткацьким верстатом, шахраї передають королю невидиме «плаття». Король і всі його наближені помічають, що самі не в змозі побачити обновку, проте бояться в цьому зізнатися, щоб не уславитися дурнями. Таким чином, король походжає голим і всі захоплюються його «новим чудовим костюмом». Лише маленький хлопчик, що спостерігав за цим фарсом, викриває короля, крикнувши йому вслід: «А король — голий!» — фразу, що стала згодом крилатою (оригінал фрази звучить як: "Men han har jo ikke noget paa"). Народ підтримує хлопчика, а викритий король намагається приховати свій сором, гордо ступаючи далі, ніби нічого не сталося.
Подібні історії[ред. • ред. код]
Подібний, але більш розгорнутий сюжет згадується у народних голландських легендах про Тіля Уленшпігеля, позитивного фольклорного героя XIV століття, широко відомому у викладі Шарля де Костера. За легендою, Уленшпігель представившись майстерним живописцем, наймається до одного ландграфу відобразити його на картині в оточенні наближених знатних людей. Проте, всі люди, які повинні були бути відображені на картині і мають фізичні вади, загрожують Уленшпігель смертельною розправою, у разі якщо він не прикрасить їх, в той час як сам ландграф, в свою чергу обіцяє стратити Уленшпігеля, якщо він хоч найменшим чином викривить груповий портрет. У решті, Уленшпігель так нічого не намалював за покладені 60 днів, які були проведені у пиру та розкоші, вдався до хитрощів, відомих по казці про Голого короля. Уленшпігель сказав, що картину зможе побачити тільки представник благородних кровей. У результаті всі благородні панове та пані захоплюються порожніми голими стінами, а Уленшпігелю вдається щасливо зникнути разом із належною йому нагородою. [1]
Екранізації[ред. • ред. код]
- Нове вбрання короля (Юрій Желябужський, 1919 рік)
- Das Kleid (НДР, 1961 рік)
- Нове вбрання короля (США, 1984 рік)
- Нове вбрання короля (США / Ізраїль, 1987)
- Des Kaisers neue Kleider ( чеськ. Cisárové nové šaty , ісп. Los vestidos nuevos del emperador , ФРН / Чехія / Іспанія, 1992)
- The Emperor's New Clothes (США / Італія, 2001 рік)
Цікаві факти[ред. • ред. код]
- В українській та російській мовах фраза хлопчика, який викрив «вбрання» короля, — «А король — голий!» — стала крилатим виразом. Її вживають, коли розкриваються якісь непривабливі або неіснуючі властивості обговорюваної людини або об’єкта.
- В англійській мові існує аналогічний фразеологізм такого ж походження — «The emperor has / wears no clothes». [2]
- Існує переробка літературної казки у драматичний твір, здійснена Є. Шварцем. Обманщики представлені в ній в якості позитивних персонажів.
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
Література[ред. • ред. код]
Посилання[ред. • ред. код]
