Ландграф (від нім.Landgraf — «граф» там де «земля», «країна»; лат.Comes Provincialis ) — у середньовічній Німеччині титул князів[1], положення яких було схожим на положення герцогів. На них лежав обов'язок не тільки у своєму графстві, а й у більш обширній області: підтримувати мир, а в разі війни давати кому потрібно збройне прикриття. У такому сенсі цей титул належав тільки Тюрингії та Ельзасу, але його носили і багато інших князів, які не мали таких повноважень.
