Перейти до вмісту

Носов Сергій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Носов
Носов Сергій Павлович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження3 серпня 1978(1978-08-03)
с. Олексіївка (Хотінська селищна громада),Сумська область, Україна
Смерть8 травня 2024(2024-05-08) (45 років)
с. Лук'янці,Харківська область, Україна
Псевдо"Скаут"
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
|
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Па́влович Но́сов (3 серпня 1978, с. Олексіївка, Сумського району, Сумської області, Українська РСР, СРСР 8 травня 2024, с. Лук'янці, Харківська область, Україна) молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Сергій Носов народився 3 серпня 1978 у с. Олексіївка, Сумської області.

У 1985 році пішов до Сумської школи № 3. У зв'язку з переїздом батьків, перейшов у школу № 6, яку закінчив у 1993 році.

Після школи вступив до СПТУ № 1 м. Суми за спеціальністю слюсар-електрозварник.

Проходив строкову службу в 1997—1998 рр., був звільнений у запас.

Жив у місті Суми, працював слюсарем у ТОВ «Сумитеплоенерго».

Був членом Національної Організації Скаутів України (НОСУ) та волонтером у Дитячому соціально-педагогічному центрі «Сигнал». У рамках проєктів центру разом зі своїм сином подорожував Україною та представляв скаутів Сумщини.

У березні 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України. Боровся проти держави-агресора у складі 67-ої окремої механізованої бригади

У період з квітня по травень 2023 року брав участь у битві за Бахмут, де зазнав поранення.

Після завершення лікування був переведений до 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, де продовжив службу на Харківському напрямку.[1]

8 травня 2024 року ворог розпочав підготовку до стрімкого наступу вздовж усього кордону України на території Харківської області, з метою відсунення Збройних Сил України від займаних позицій.

Внаслідок завданого удару противником по позиціях підрозділу артилерією в районі с. Лук'янці, Харківська область, Сергій Носов зазнав смертельних поранень.[2][3]

16 травня 2024 року похований на Алеї Слави Баранівського кладовища м. Сум.[4]

У Сергія залишився дорослий син[3]

Нагороди

[ред. | ред. код]

У жовтні 2024 року відповідно до указу Президента України № 743/2024 Сергія Носова за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі посмертно відзначено орденом «За мужність» III ступеня.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. У Сумах попрощалися із захисником Сергієм Носовим | The Sumy Post Новини. The Sumy Post (рос.). Процитовано 30 травня 2024.
  2. У Сумах попрощалися із захисником Сергієм Носовим | The Sumy Post Новини. The Sumy Post (рос.). Процитовано 30 травня 2024.
  3. 1 2 Іваненко, Катерина; Юхта, Тетяна (16 травня 2024). "Він був золотою людиною". У Сумах попрощалися із захисником Сергієм Носовим. Суспільне Суми. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 6 лютого 2025. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  4. На війні загинув Сергій Носов з Сум - Панорама (укр.). 17 травня 2024. Процитовано 30 травня 2024.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №743/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 31 березня 2025. Процитовано 9 квітня 2025.