Нуар (література)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Нуар)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нуар (фр. noirnoir — «чорний» роман) — субжанр американської масової літератури 1920-х1960-х років, різновид «крутого» (або «круто звареного» (англ. hard-boiled fiction)) кримінального роману. В основу жанру лягли напружений сюжет і грубувата манера оповіді в дусі Ернеста Хемінгуея і Джона Дос Пассоса (риса, спільна для «крутого» і «чорного» романів)[1]. Однак на відміну від «крутого роману», де головним героєм виступав персонаж, який розслідує злочин (детектив, журналіст і т. д.), героєм роману-нуар є, як правило, жертва, підозрюваний або злочинець[2]. Серед суттєвих ознак жанру нуар — жорсткий реалізм викладу, цинізм, схильність персонажів до саморуйнування, велика кількість сленгу, обов'язкова сексуальна лінія в сюжеті[3]. Деякі деталі (поява фатальних жінок, постійне куріння персонажів та ін.) з часом стали літературним штампом цього напрямку.

Чорний роман було прийнято відносити до «низьких» жанрів[4]. У той же час роман-нуар розширював погляди читачів середини XX століття: «пропонуючи читачам несимпатичних героїв з явно девіантною моделлю поведінки, автоматично фіксував цю норму зі знаком „плюс“»[5].

З'явившись в кінці 1920-х років, до кінця 1930-х нуар повністю сформувався як субжанр, однак він ще не знайшов свого читача. Переважно твори в жанрі «нуар» публікувалися в журналах, що спеціалізуються на «бульварному чтиві». Основним серед них був журнал «Чорна маска» (англ. «Black Mask»). Крім того, виходили окремі видання в дешевому варіанті з м'якою обкладинкою (так звані «paperback edition»). Справжній «бум» почався в 1950-ті роки і тривав до кінця 1960-х. У цей період «чорний роман» публікувався багато, і часто в хороших виданнях.

Представники жанру[ред. | ред. код]

«Батьком чорного роману» іноді називають Корнелла Вулрича, автора численних романів і оповідань, що друкувалися впродовж 1930-х1950-х років і згодом визначених як «нуар» [6]. Багато творів Вулрича були згодом перенесені на екран). Серед них такі відомі фільми, як «Людина-леопард» Ж. Турнера, «Вікно у двір» А. Хічкока, «Наречена була в чорному» і «Сирена з Міссісіпі» Ф.Трюффо.

Крім того, оскільки межі між «крутим детективом» і «нуаром» не завжди можуть бути чітко визначені, до засновників жанру також зараховують корифеїв «крутого» романа Дешила Геммета і Реймонда Чандлера.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Энциклопедия «Британника»
  2. George Tuttle. What is Noir?. Архів оригіналу за 2012-03-29. Процитовано 2009-03-26. 
  3. Александр Гаррос (2007-06-11). Нуар Европы. Эксперт, № 22 (563). Архів оригіналу за 2012-03-29. Процитовано 2009-04-08. 
  4. Георгий Косиков (1983). О прозе Бориса Виана. Художественная литература. Архів оригіналу за 2012-10-24. Процитовано 2009-04-08. 
  5. Лев Гурский (1999). Интервью. Новое литературное обозрение. Архів оригіналу за 2004-09-20. Процитовано 2009-04-08. 
  6. Cornell Woolrich, father of noir fiction (англ.) — фан-сайт писателя. Архів оригіналу за 2008-01-19. Процитовано 2009-04-07. 

Література[ред. | ред. код]