Нуса-Пеніда
| Нуса-Пеніда | |
|---|---|
| ᬦᬸᬲᬧᭂᬦᬶᬤ Nusa Penida | |
_of_Nusa_Penida,_Bali_(2025)_-_img_11.jpg) | |
| Географія | |
| 8°44′00″ пд. ш. 115°32′00″ сх. д. / 8.73333333° пд. ш. 115.53333333° сх. д. | |
| Акваторія | Індійський океан[1]  |
| Група островів | Малі Зондські острови |
| Площа | 203 км² і 195,3051 км²[2] |
| Довжина | 20 км |
| Ширина | 12 км |
| Найвища точка | 487 м |
| Країна | |
 Індонезія[3][1] | |
| Адм. одиниця | Klungkungd[3][2][4] |
| Населення | 45 178 осіб (2010)[5] |
  Нуса-Пеніда Нуса-Пеніда (Індонезія) | |
 | |
 Нуса-Пеніда у Вікісховищі | |
Нуса-Пеніда (індонез. Nusa Penida; балі. ᬦᬸᬲᬧᭂᬦᬶᬤ, латиніз. Nusa Pĕnida, [nuˈsa pəˈnida]) — невеликий острів, розташований приблизно за 12 км на південний схід від індонезійського острова Балі. В адміністративному відношенні входить до складу округу Клунгкунг провінції Балі.
Відділений від острова Балі протокою Бадунг. Становить 19,4 км в довжину і 13,7 км в ширину. Площа острова - 202,84 км² [6]. Поблизу Нуса-Пеніда є 2 невеликих острівця: Нуса-Лембонґан та Нуса-Ченінґан. Рельєф острова являє собою 3 плато: перше - на північному узбережжі, розташоване на рівні моря; друге - в центрі, що має середні висоти 400-450 м і третє - на півдні, з висотою близько 200 м. З південного сходу на північний захід острова проходить горбиста гряда з максимальною висотою 524 м над рівнем моря. Південне узбережжя представлено кліфами, що піднімаються майже вертикально на 100-200 м[7]. На острові широко розвинений карст, який проявляється тут у вигляді невеликих пагорбів з конусоподібними вершинами[8]. Є печери.
Постійних річок та струмків на острові немає; русла наповнюються водою тільки в період мусонів. Схили пагорбів покриті лісами та чагарниками. Разом з сусідніми малими островами Нуса-Пеніда становить пташиний заповідник [9].
Клімат в середньому жаркіший і посушливіший ніж на сусідньому Балі.
На відміну від сусідніх островів Нуса-Лембонґан і Нуса-Ченінґан, на Нуса-Пеніда менш розвинена туристична інфраструктура. Але з 2016 року острів став дуже активно розвиватися і забудовуватися, тому ситуація з туристичною інфраструктурою швидко змінюється. Найрозвиненішим є північне узбережжя острова між двома найбільшими населеними пунктами Сампалан і Тоя-Паке.
Основу економіки становить туризм, риболовля, сільське господарство, яке досить обмежене через брак прісної води. Значна частина населення зайнята вирощуванням водоростей на прибережних мілинах в морі, в основному з північної та північно-східної сторони острова.
Є поромне сполучення з островом Балі до порту Паданґбай. Пором на Нуса-Пеніда приходить до адміністративного центру острова, містечка Сампалан. Швидкісні човни до Балі прибувають у Паданґбай, Санур, Трибуану та Кусамбу.[10] Є кілька компаній швидкісних човнів, кожна з яких має свою пристань на північному узбережжі острова.
Населення представлено головним чином балійцями, які говорять на місцевому діалекті балійської мови. Так само на острові частина мешканців є мусульманами, велика їх частина проживає в селі Тоя-Паке.
За даними на 2010 рік населення острова становить 48 075 осіб [6].
Більшість туристів приїжджають на Нуса-Пеніду заради її природних пам'яток[11]. На острові є підземний храм Goa Giri Putri, кілька популярних пляжів: Crystal Bay, Atuh Beach, Kelingking Beach, Suwehan Beach тощо. Популярні місця для відвідування туристами - це Angel's Billabong, Broken Beach, Peguyangan Waterfall, Seganing Waterfall, Tembeling Forest, оглядові майданчики Banah Cliff, Saren Cliff, Teletubes Hills.
Нуса-Пеніда славиться своїм сноркелінгом і дайвінгом. Дайв-сайти острова вважаються одними з кращих на Балі, але новачкам варто бути обережними, оскільки серед дайверів Нуса-Пеніда добре відома своїми сильними течіями.
Околиці острова - єдине місце на Балі, де цілий рік можна зустріти гігантських скатів Манта. З липня по жовтень, коли вода холоднішає, з'являється високий шанс зустріти рибу-місяць. Цей час вважається високим туристичним сезоном.
Найпопулярніші дайв-сайти острова розташовані на північному і північно-західному узбережжі: Manta Point, Manta Bay, Crystal Bay, Gamat Bay, Toyapakeh Wall, SD, SD Point, Sental, Buyuk.
На острові є кілька дайв-центрів та одна школа фридайвінгу. Багаті рибою води навколо острова - популярне місце для підводних мисливців.
- 1 2 Indonesian Presidential Decree Number 6 of 2017
- 1 2 Indonesian Minister of Home Affairs Decree 300.2.2-2138 of 2025 — С. 4042.
- 1 2 Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- ↑ Badan Informasi Geospasial Gazeter Republik Indonesia Unsur Rupabumi Pulau — 2024. — Т. 3. — С. 40.
- ↑ https://web.archive.org/web/20131004214011/http://sp2010.bps.go.id/files/ebook/5105.pdf
- 1 2 Some Facts About Nusa Penida, Bali
- ↑ Geology (Giambelli/Whitten, 1995/1996). Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
{{cite web}}: Вказано більш, ніж один|deadlink=та|deadurl=(довідка) - ↑ Tertiary karst (Helbig, 1941). Архів оригіналу за 26 листопада 2013. Процитовано 20 жовтня 2013.
- ↑ Bali Bird Sanctuary of Nusa Penida. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 22 листопада 2019.
- ↑ Как добраться до Нуса Пениды. Freedive Nusa. Процитовано 15 жовтня 2018.
- ↑ Нуса Пеніда - як дістатися, де жити, чім зайнятися. Freediver.Me.
 |
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |