Ніколас Вінтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколас Вінтон
англ. Nicholas Winton
Ім'я при народженніангл. Nicholas George Wertheim[1]
Народився19 травня 1909(1909-05-19)[3][5][…]
Гампстед[d], Кемден, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство
Помер1 липня 2015(2015-07-01)[2][3][…] (106 років)
Слау, Беркшир, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
·інфаркт міокарда
Країна Велика Британія
 Сполучене Королівство
Діяльністьброкер, банкір, філантроп, військовослужбовець, боєць опору, гуманіст
Alma materСтовська школаd
Знання мованглійська[6]
УчасникДруга світова війна
Роки активностіз 1938
Військове званняфлайт-лейтенант
Діти (3)Barbara Wintond[7]
Нагороди
IMDbID 1051211
Сайтnicholaswinton.com
Пам'ятник Ніколасу Вінтону
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вінтон.

Сер Ніколас Джордж Вінтон (англ. Sir Nicholas George Winton; 19 травня 1909(19090519), Гампстед, Велика Британія — 1 липня 2015) — британський філантроп, напередодні Другої світової війни організував порятунок 669 дітей (переважно єврейського походження) у віці від двох до сімнадцяти років з окупованої німцями Чехословаччини в ході операції, що отримала згодом назву «Чеський Кіндертранспорт».

Походить з родини німецьких євреїв, які в 1907 році емігрували до Великої Британії, прийняли хрещення і змінили прізвище з Вертхайм на Вінтон.

Знаходив для дітей притулок і організовував їх вивезення до Великої Британії. Преса Сполученого Королівства охрестила Вінтона «Британським Шиндлером»[8]. Зберігав таємницю порятунку дітей протягом 49 років.

Широку популярність здобув у 1988 році, коли в передачі «That's Life!» на BBC показали зустріч Вінтона з низкою врятованих ним людей, які іменували себе «дітьми Ніки». Під час знімання передачі він вперше зустрів їх знову, але не знав, що вони сидять поруч з ним[9].

У 2002 році королева Єлизавета II посвятила його в лицарі.

Ніколасу Вінтону присвячений фільм «Всі мої близькі» («Vsichni moji blízcí»)[10].

Смерть

[ред. | ред. код]

Вінтон помер у віці 106 років ранком 1 липня 2015 в лікарні Уексгем в Слау від дихальної недостатності. Поряд з ним були донька Барбара та двоє онуків.[11][12][13][14]

В цей день 76 років до того 241 дітей, яких він врятував, залишили Прагу на потязі.[11] В день смерті Вінтона BBC News підготувала спеціальний випуск про декількох дітей, врятованих ним під час війни.[15]

У культурі

[ред. | ред. код]

Про життєпис Ніколаса Вінтона розповідається у британському фільмі 2023 року «Одне життя (фільм, 2023)».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The London Gazette 34567 // (untranslated) — 1938. — вип. 34567. — С. 6930.
  2. ↑ а б Zemřel Nicholas Winton, zachránce stovek židovských dětí — 2015.
  3. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ Czech National Authority Database
  7. ↑ Пам'ять народу — 2008.
  8. ↑ Statue for 'British Schindler' Sir Nicholas Winton [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  9. ↑ Sir Nicholas Winton - BBC Programme "That's Life" aired in 1988. Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 12 липня 2014.
  10. ↑ Vsichni moji blízcí. Архів оригіналу за 19 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014.
  11. ↑ а б Sir Nicholas Winton, who saved hundreds of children from Nazi persecution, dies aged 106. Maidenhead Advertiser. 1 липня 2015. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
  12. ↑ Koppel, Naomi (1 липня 2015). Kindertransport Organizer Nicholas Winton Dies at 106. ABC News. Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
  13. ↑ 'British Schindler' Sir Nicholas Winton dies aged 106. BBC News. 1 липня 2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 1 липня 2015.
  14. ↑ Robert D. McFadden (1 липня 2015). Nicholas Winton, Rescuer of 669 Children From Holocaust, Dies at 106. Нью-Йорк Таймс. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 2 липня 2015.
  15. ↑ Nicholas Winton's children: The Czech Jews rescued by 'British Schindler'. BBC News. 1 липня 2015. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 1 липня 2015.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніколас_Вінтон&oldid=42580302