О'Коннор-Лисенко Ольга Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
О'Коннор-Лисенко Ольга Олександрівна
Народилася 15 (27) липня 1854
Троїцьке, Глобинський район, Україна
Померла 1930
Київ, Українська СРР, СРСР
Діяльність співачка, педагог
Брати, сестри О'Коннор-Вілінська Валерія Олександрівна
У шлюбі з Лисенко Микола Віталійович

Ольга Олександрівна О'Коннор (нар. 27 (15) липня 1854(18540715), с. Миколаївка, нині — Троїцьке Глобинського району Полтавської області — пом. 1930, Київ) — співачка (лірико-драматичне сопрано), педагог. Перша виконавиця ролі Оксани в першій вітчизняній опері «Різдвяна ніч».

Перша дружина Миколи Лисенка. Сестра письменниці Валерії О'Коннор-Вілінської.

Життєпис[ред. | ред. код]

Ця ірландка разом з батьками опинилася на Полтавщині після наполеонівського вторгнення в Росію. Але нічим не відрізнялася від українок: розумна, красива, голосиста.

1868—1869 — приватно навчалась в Лейпцизі.

1874—1878 — закінчила Санкт-Пе­тербузьку консерваторію (клас співу К. Еверарді).

1878—1979 — викладач Київського музичного училища РМТ.

Перша виконавиця багатьох солоспівів М. Лисенка.

Володіла прекрасним сопрано і першою виконала роль Оксани в першій вітчизняній опері «Різдвяна ніч» (1874), — розповідає директор меморіального музею Лисенка в Києві Роксана Скорульська.

Перша виконавиця партій та співів Офелії («Гамлет», український переклад М. Старицького, 1878).

В аматорських концертах, крім романсів та арій, співала також українські народні пісні.

Володіла невеликим, але приємного тембру голосом, мала акторський талант.

З 1880 викладала спів та гру на фортепіано. 1882—1883 років у неї брала уроки фортепіано сама Леся Українка.

1905 року відкрила в Києві власну музичну школу для учнів молодшого віку.

Одруження[ред. | ред. код]

Миколі Лисенку вона припадала троюрідною племінницею і була на вісім років молодша.

Микола і Ольга повінчалися в 1868 році. Разом з Лисенком Ольга поїхала в Лейпциг, де стала брати уроки вокалу. Після закінчення Петербурзької консерваторії виконувала твори чоловіка. Але з часом у неї почалися проблеми з голосом, і Ольга стала викладати.

Втрата голосу була не найбільшою проблемою. Ольга страждала від спадкового психічного захворювання: часто впадала в депресії і опинялася в лікарні. Через це не могла мати дітей.

Друзі та знайомство[ред. | ред. код]

Сусідка сім'ї Лисенка Олена Пчілка в своїх спогадах писала: «Відсутність» пташенят «було гіркою долею цього шлюбу!». Через 12 років спільного життя Микола та Ольга розлучилися. Офіційний розлучення не оформляли. Тодішні закони і церковно-суспільні шлюборозлучні процеси вимагали чималих зусиль і одкровень. До того ж один з розведеного подружжя повинен був втратити право викладати. А саме уроки давали обом кошти для існування.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Лиcенко Ольга Олександрівна / Р. М. Скорульська
  • Скорульська Р. Лисенки давні і сьогочасні // Український музичний архів. 1999, Вип. 2
  • Скорульська Р. Спроба реконструкції забутої постаті (Ольга О'Коннор-Лисенко) // Там само. 2003. Вип. 3
  • Лисенко М. Листи. 2004

Посилання[ред. | ред. код]