Обговорення:Вивірка

Назви

За словами діда-мисливця білок вже немає - їх вибила куниця, що прийшла з півночі в останні десятиліття. На відміну від вивÍрки білка мала інакше, більш цінне хутро і була більшою, тому не могла сховатись в дуплі - куниця пролазила за нею. В результаті її місце зайняла вивірка, яка теж (?) прийшла з півночі. Розмова була в Новоушицькому районі Хмельницької області ~ в 2000 році. Загалом, схоже, що обидві назви там вживались як синоніми з деякою перевагою білки, але люди говорили, що раніше білки були не такі. Судячи з усього, нова куниця - це куниця лісова, а що таке білка - інший підвид, чи просто куниця вивела породу? Тут потрібен коментар зоолога.

"За словником Б. Грінченка, «Вивірка, -ки, ж. Бѣлка»". При цьому ані слова про наявність там же білиці та білки. Необ'єктивно!--ЮеАртеміс (обговорення) 11:46, 9 лютого 2016 (UTC)

так і є. а для натхненних борців за руцкімір з зоономіці варто зазначити, що слово «бєлка» є синонімом значно давнішої назви «Векша», яка є похідною від «вівериця». але важливо інше: не треба переносити дискусію щодо назви середньоросійського підвиду «Sciurus vulgaris ognevi Migulin, 1928» (вєкша, бєлка) на назву роду Sciurus. це зовсім недоречно. якщо є таке палке бажання, то розвивайте статтю про цей підвид. і не плутайте підвид з видом, а вид з родом. Рід Вивірка (Sciurus) — це рід ссавців, а не підвид «білка, вона ж векша». розумію, що Саша Пушкін дуже ефективно вніс цю назву в культуру російської імперії, але українські наукові праці це майже обійшло, якщо не рахувати невеликий період жорстокої і примусової русифікації України, та й то назву давали через кому… --ursus (обговорення) 22:41, 25 березня 2016 (UTC)

Як я розумію, розділ "Назва роду українською мовою" ґрунтований на первинних джерелах та дає їм оцінку, що є ОД. До речі, зауважу, що наявна в Словарі форма вивюрка вельми промовиста. Вевюрка/вивірка є полонізмом (стався перехід-гіперкорекція є->е->и). Питомою ж формою є також наведена Грінченком "віве́риця". Юкаюче/Ёкаюче в сусідів Е у нас зазвичай наголошене і не чергується з І.--ЮеАртеміс (обговорення) 05:58, 11 травня 2017 (UTC)

А як же перехід ѣ > і > и у ненаголошених відкритих складах (пор. сидіти, дитина)? --В.Галушко (обговорення) 10:51, 11 травня 2017 (UTC)

„вивірка“ не може бути полонізмом, оскільки походить з дав.-рус. виверица, як написано в ЕСУМ. --Sehrg (обговорення) 12:11, 11 травня 2017 (UTC)

Форма "виверица" лише письмове свідчення ікавізму, бо праслав. *věverica. Паче вевю́рка з Грінченка відверто натякає на польське джерело спотворення. Перенос наголосу на ненаголошене хибне И, схоже, явище 20 ст. У Грінченка вивірка без наголосу подана, а вевірка з наголосом на І.--ЮеАртеміс (обговорення) 06:56, 20 жовтня 2017 (UTC)

Галушку, про це явище мало знаю, але не думаю, що тут цей випадок. Через паралельні форми зі Словаря. Є закономірна вівериця, відверто польська вевюрка та нині популярна вивірка. Логічно останню вважати спотворенням другої. Вевю́рка→веві́рка→виві́рка→ви́вірка.--ЮеАртеміс (обговорення) 08:12, 20 жовтня 2017 (UTC)

UeArtemis: „Ви́вірка це полонізм (оригінально вевю́рка)“ ([[1]], 08:31, 10 грудня 2018). Загляньте врешті-решт в ЕСУМ — і переконайтеся, що ви́вірка — не полонізм. --Микола Івкі (обговорення) 13:16, 10 грудня 2018 (UTC)

Це полонізм. Про що свідчать спотворення. Віве́рка мало б бути.--ЮеАртеміс (обговорення) 15:25, 10 грудня 2018 (UTC)

До речі, наголос на И хибний. У Грінченка вевірка та вевюрка з другим наголошеним складом та вивірка без наголосу. Наголос на И взявся з радянських словників від слова вивірка від дії вивіряти. Маємо перехід ненаголошеного Е у И. А Е на місці ятя видає іншомовний влив (полонізми - вежа, русизми - член, пенязь).--ЮеАртеміс (обговорення) 15:27, 10 грудня 2018 (UTC)

@UeArtemis: якщо перший склад ненаголошений, цілком могло бути й виве́рка, і виві́рка. --В.Галушко (обговорення) 18:00, 10 грудня 2018 (UTC)

Так про те і мова, що ненаголошене Е може уподібнитися до И, а ятеве І так не робить.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:24, 13 грудня 2018 (UTC)

@UeArtemis:, ще раз питаю, чим тоді пояснити укр. дити́на і сиді́ти при дав.-рус. дѣтина і сѣдѣти? --В.Галушко (обговорення) 19:36, 13 грудня 2018 (UTC)

Дисиміляція ѣ…ѣ > и…ѣ та асиміляція ѣ…и > и…и. Відбулися, здається, ще до ікавізму, і ятів перед Е не стосуються.--ЮеАртеміс (обговорення) 23:18, 13 грудня 2018 (UTC)

UeArtemis. Доведіть свою думку про „полонізм“. --Микола Івкі (обговорення) 13:10, 13 грудня 2018 (UTC)

Не маю бажання гаяти час далі. Обговорення ж без мети. Вежа полонізм (мало б бути віжа), член - русизм (мало б бути челен або "церковізм" члін) тощо. Однак неукраїнськість нормативної назви не є підставою для перейменування (тому згадав ці два слова). Тож пустопорожнє обговорення.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:24, 13 грудня 2018 (UTC)

[UeArtemis. Я також не маю бажання, але змушений. Далі буде.] --Микола Івкі (обговорення) 13:52, 13 грудня 2018 (UTC)

UeArtemis. Ваше „полонізм“ — ОД ?! Які склади слова ви-вір-ка — полонізм ?

Які ще знаєте давні полонізми ? Укр. мова наче не знає полонізмів, яким понад 800 р.

Вежа — не полонізм. --Микола Івкі (обговорення) 14:24, 28 грудня 2018 (UTC)

150 лампочок

http://vidomosti-ua.com/fun/125618. --Микола Івкі (обговорення) 12:47, 7 грудня 2016 (UTC)