Вівериця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вивірка (вівериця) у природі

Вівериця або вивериця — найдрібніша грошова одиниця Русі. Термін походить від первинної назви білки (вивірки).

Етимологія[ред. | ред. код]

Повість врем'яних літ в Радзивіллівському літописі

У літописних джерелах згадується саме як «вѣверицѧ»,[1] що в сучасній мові має читатися як «вівериця». Російську назву «векша» розглядають як видозміну зооніму «вівериця».

Вивірка як один з найдрібніших хутрових звірів була найменш цінним товаром при натуральних формах розрахунків і платежах податі, рівноцінним замінником грошей. Вперше віверицю згадують у кількох літописних джерелах, зокрема:

Вартісна оцінка[ред. | ред. код]

Від початку одна вівериця прирівнювалася до 1/3 різани або 1/6 куни. 150 вівериць становили гривню кун.

Гривня кун — це:

  • зв'язка (грива) з певної кількості шкір кун (у XI ст. гривня кун = 25 шкірам кун; у ХІІ ст. гривня кун = 50 кунам), тобто протягом століття гривня стала удвічі дорожчою у «куновому» вимірі.
  • гривня, що складалась з певної кількості монет (грошово-рахункова одиниця).[2]

У металевому еквіваленті одна вівериця відповідала 0,34 г срібла (1/3 грама). У руських перекладах творів візантійських авторів віверицею називали також візантійську мідну монету («нумій»).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Повість врем'яних літ. Лѣтописець Руский съ Богомъ починаемь. Отче благослови.
  2. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 34

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
  2. Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
  3. Василь Німчук: Літературні мови Київської Русі
  4. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. ISBN 5-308-00052-2
  5. Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]