Обговорення:Гольштейн

Мовна спадщина і традиція[ред. код]

В українській мові назва 'Гольштейн' / 'Голштинія' дуже давня, відома більше трьох століть. Так, герцогство часів Івана Мазепи (1687—1709) називається як в академічних джерелах, так і в авторитетних ЗМІ або Гольштейн, або Голштинія. Назва 'Гольштайн' вживається переважно тими, хто вважає вікову мовну спадщину батьків і дідів ніц не вартою

Гольштейн

Сокирко О. Г. Північна війна 1700–1721, Велика Північна війна, Третя Північна війна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003—2019. — ISBN 966-00-0632-2.
Михайло Дубинянський. Вінценосний союзник гетьмана Мазепи
Козаки в Прибалтиці (1700—1707) // Борис Крупницький, Гетьман Мазепа та його доба. Переклад з німецької О. К. Струкевича

Голштинія

Олена Апанович, Велика ідея гетьмана Івана Мазепи
Олександер Оглоблин, Гетьман Іван Мазепа та його доба. Розділ VII. Зовнішня політика Мазепи після 1700 року
Георгій Папакін, «Театр європейської історії» початку XVIII ст. Тріо головних акторів

Гольштайн

Лише Вікіпедія та машинні переклади, жодного україномовного АД

— Yuri V. (о•в) 21:28, 20 листопада 2020 (UTC).[відповісти]

Або не знайшли, або не хотіли знаходити:

Гольштайн

Володимир Маруняк, Українська еміграція в Німеччині і Австрії по Другій світовій війні;
Фаховий журнал «Наукові записки НаУКМА. Історичні науки», 1999
Гольштайн // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.

—NachtReisender (обговорення) 23:41, 21 листопада 2020 (UTC)[відповісти]

Уточнення

Володимир Маруняк. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по Другій світовій війні, т. 1. Роки 1945–1951. Мюнхен, 1985; т. 2: Роки 1952–1975. Київ, 1998.

«Наукові записки НаУКМА. Історичні науки» виходять з 2019 року. За посиланням «Наукові записки НаУКМА», а саме стаття:

Подаляк Н. Г. "Графська чвара" і позиція Ганзи, стор. 18-23 // Наукові записки НаУКМА. Том 14, Історія / Київ: КП ВД «Педагогіка», 1999. 123 с.

— Yuri V. (о•в) 23:12, 22 листопада; 09:59, 23 листопада 2020 (UTC).[відповісти]

аналіз, критика

Володимир Маруняк вживає діаспорні полонізми 1940-50-х років (1942, 1958, 1956), суржик в сучасній українській мові (2007: с. 283, 284 з польского джерела, 2018: с. 79, цитата з 11.977, діаспорного джерела 1980 року), напр., Надренія-Фальц, пор. пол. Nadrenia-Palatynat / Рейнланд-Пфальц; бритійська від пол. brytyjska / британська зона, діточі / дитячі садки, Півн. Надренія/Вестфалія від пол. Nadrenia Północna-Westfalia / Північний Рейн-Вестфалія.
УСЕ: У статтях про іншомовні власні назви та імена застосовано фонетичний принцип відтворення «на слух», який не відповідав як чинному на момент видання правопису, так і проєкту правопису 1999 року

— Yuri V. (о•в) 09:59, 23 листопада 2020 (UTC).[відповісти]

Можна поцікавитися, де ви знайшли у працях Маруняка суржик? —NachtReisender (обговорення) 11:14, 23 листопада 2020 (UTC)[відповісти]

Дякую за запитання. Не звернув увагу: дійсно, у Маруняка суржик чи не у кожному реченні, яке видно в уривках. Помилковий словотвір: діточий. Засмічення псевдонімецькою вимовою чи словами: Фальц, Гольштайн. Польський суржик: бритійська, Надренія. — Yuri V. (о•в) 14:57, 23 листопада 2020 (UTC).[відповісти]

Згідно фонетичної транскрипції та нового правопису має бути безперечно Гольштайн, давайте на казати Манчестер на Ліверпуль лише тому, що хтось звик. Давайте орієнтуватися на те, як місцевість реально називається. Тим більше правопис це підтримує.

Практика вживання правильного написання:

Як бачимо правильно вживають Мінкульт, ДСНС, Посольство у ФРН, сайти погоди, туристичні, спортивні та історичні сайти, провідні інтернет-ЗМІ та телеканали. Тож сенсу зберігати мовний анахронізм жодного.--Yasnodark (обговорення) 14:59, 21 грудня 2020 (UTC)[відповісти]

Обговорення:Гольштейн

Мовна спадщина і традиція[ред. код]

Навігаційне меню

Пошук