Обговорення:Правило дев'ятки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Порушення правила[ред. код]

Порушення «правила дев'ятки» може відбуватись також у нещодавно запозичених словах, наприклад сі́ті. гм‚ ну і якого-то біса сучасні слова не стосуються цього правила?? ) звісно‚ під таким упливом глобалізму важко втриматися‚ та всі ці «сіті»‚ як завше‚ є лише сучасною звичкою‚ «ситі» імго звучить значно вкраїнськіше. хочі може тоді вже й усі інші правила скасуємо‚ га? :-/ --рівноденник 11:27, 21 травня 2007 (UTC)[відповісти]

Сіті — власна назва, а на власні назви правило дев'ятки не поширюється.--Ahonc?!/©~№? 11:40, 21 травня 2007 (UTC)[відповісти]
хоча й уживається тепер не тільки для Лондона... тож маємо сподівання, що „сіті” таки буде (якщо вже не є) власною назвою ) і правило дев’ятки не вмре так швидко :-/ --рівноденник 15:30, 23 травня 2007 (UTC)[відповісти]
Дивно, чому воно тоді пишеться з малої літери? --рівноденник  18:47, 13 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Хіба? Лондонське Сіті з великої.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:14, 11 січня 2018 (UTC)[відповісти]

порівняння з англійською[ред. код]

Я думаю, що фраза До того ж, і в англійській мові в цьому місці часто лунає саме звук [и] - [ı], а не [і] - [i] (англ. signal ['sıgn(ə)l] ≈ [сиґнл], англ. printer ['prıntə] ≈ [принте]). зайва у цій статті. Річ у тім, що коли вводилось правило дев'ятки навряд чи гадали як ці слова звучать англійською. Це правило має відношення в першу чергу до норм української вимови. --yakudza พูดคุย 18:26, 13 березня 2008 (UTC)[відповісти]

Цілком погоджуюся. Може, доречніше було би додати в кінці статті під заголовком на кшталт „Цікавинки”? Бо поширеною є думка, ніби правило дев’ятки зовсім суперечить англійській вимові, правду ховати нема ж сенсу. --рівноденник  18:45, 13 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Існує думка, що воно суперечить і українській вимові… :) Але наскільки вона фахова важко сказати, принаймні, її автор не мовознавець, а здається фізик, тому я й не став вносити посилання на цю статтю сюди, хоч воно Ґуґлом легко знаходиться. --yakudza พูดคุย 22:43, 13 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Я викинув фразу зі статті, бо слово сигнал узагалі не англійського походження, а а походить від латиснького signum. А в цікавинках можна було б написати хіба що про дизель/Дізель.--Ahonc (обг.) 12:20, 15 березня 2008 (UTC)[відповісти]
А принтер? [1]--рівноденник  12:26, 15 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Ну й що принтер? ТАких слів можна навести багато. Але ж є і слвоа, що в англійській ивмовляються з и, а в українській з і, а також навпаки. І чому саме англійська? Адже багато слів з німецької, французької, італійської тощо.--Ahonc (обг.) 12:35, 15 березня 2008 (UTC)[відповісти]
Наскільки мені відомо, в англійській мові протиставлення по протяжності звуків: [и] супротив [i:]. Тобто там не самі по собі И та І розрізняють.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:16, 11 січня 2018 (UTC)[відповісти]

Цитата з опросного листа[ред. код]

Точна цитата з анкети, розісланої авторами Проекту-99: «Поширити «правило дев’ятки» на правопис іншомовних власних назв: Аристотель, Едип, Сизиф, Занзибар, Сиракузи». Maksym Ye. 15:04, 22 червня 2011 (UTC)[відповісти]

Помилка правопису[ред. код]

Просто зазначу, бо, явна помилка, якій вже невідомо скільки років

У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним: Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро

до чого тут Ріо-де-Жанейро?--Divega (обговорення) 18:27, 9 червня 2017 (UTC)[відповісти]

Мається на увазі, що перед голосними це правило не діє. --yakudza 20:27, 9 червня 2017 (UTC)[відповісти]
Пане yakudza, але ж "Я" це все ж "ЙА", тобто поєднання приголосного з голосним (я так думаю, що тут мова іде про звук, а не про літеру, бо тоді вже зовсім сумно, якщо автори правопису написали "приголосний літера"). І через "але" позначаються виключення (в інших правилах цього ж правопису). Просто чергова помилка, яку можна буде виправити у редакції 20ХХ року.--Divega (обговорення) 16:53, 10 червня 2017 (UTC)[відповісти]
Я зовсім не фахівець у мовознавстві, ось що вичитав на одному із сайтів:

Голоснi звуки утворюються за участю лише голосу.

Їх усього 6: а, o, у, i, и, е.

На письмi голоснi звуки передаються за допомогою 10 лiтер: а, o, у, i, и, е, я, ю, є, ї.

Тобто формулювання, яке йде на початку нашої статті: "Якщо після і в іншомовному слові йде літера, що позначає голосний звук, то правило дев'ятки не діє" виглядає цілком коректним, а приклади "Австрія, Ріо-де-Жанейро" ціклом логічно витікають із цього формулювання. --yakudza 17:08, 10 червня 2017 (UTC)[відповісти]
У тексті правопису написано: 4) у географічних назвах із звукосполученням ри перед приголосним (крім j): Великобританія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін.; але: Австрія, Ріо-де-Жанейро. Крім j, тобто перед я пишеться і. Що не зрозуміло?--Анатолій (обг.) 18:47, 10 червня 2017 (UTC)[відповісти]
Пане yakudza правило повністю: И пишется у географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним (крім j): Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро
Оскільки на початку зазначалось, що слово "звук" пропускається, правило звучить так:
И пишется у географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним [звуком] (крім j): Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро
Де у слові Ріо приголосний звук?
Пане Анатолій, саме з Австрія все гаразд, уточнення навіть зайве (на мою думку, хоча головне, що не суперечить правилу). В мене питання про Ріо.--Divega (обговорення) 06:48, 12 червня 2017 (UTC)[відповісти]

Критика правила дев'ятки[ред. код]

Тут я навів кілька джерел з критикою правила дев'ятки і пропозиціями альтернативних правописів. Може, має сенс створити окремий розділ.

Моя особиста думка полягає в тому, що зараз неможливо створити фонетичного правопису. Це пов'язане з такими чинниками: 1) діалектні розбіжності, 2) російський вплив, що проявляється, насамперед, у російськомовності значної частини населення; 3) історичні зміни у фонетиці. --В.Галушко (обговорення) 12:40, 20 серпня 2017 (UTC)[відповісти]

Фактично всі посилання на одну із статей М.Вакуленка. Я її бачив ще перед тим, як задумав писати у вікі цю статтю і проігнорував як не АД. Все таки Вакуленко фізик, хоча зараз має багато публікацій як мовознавець. Але це була одна із його ранніх робіт, і коли ми з ним спілкувались щодо цієї статті, то він зазначив, що вже поміняв свою точку зору на викладене у статті. --yakudza 13:28, 26 грудня 2017 (UTC)[відповісти]
@Yakudza: Йдеться не про науковість теорії, обґрунтованість тез Вакуленка. Важливий сам факт критики правила. У статті «Міфи щодо української мови» розбираються хибні теорії, що теж створені людьми без філологічної освіти. Взагалі розділ про критику був би доречним: бо багато хто не може зрозуміти, чому не можна писати «стрінгер», якщо пишуть «ріг», «сторін», «корів» тощо. --В.Галушко (обговорення) 18:41, 27 грудня 2017 (UTC)[відповісти]
Питання походження і доцільності застосування

В українській мові нема заборон (як чинних, так й історичних) на сполучення типу ti, di, si, zi, dzi, ži, dži. Наявність у польській переходів ti > ci > ć, di > dzi > ʒ́, s’ > ś, z’ > ź, ri > rži > ži (схожі зміни з ti й di проходили й в білоруській мові) і відсутність переходу проривних в африкати в сполученнях ty, dy, sy, zy наводить на думку про занесеність цього правила. Відповідно до цієї гіпотези, передавання латинських ti, di, si, zi, ri польськими ty, dy, sy, zy, ry було прийнято, щоб не надто викривляти вимову латинських слів. У староукраїнській не було заборони на сполучення проривних і сибілянтів із голосними переднього ряду, тому ми спостерігаємо тіло, діло, сім, зіниця, ріг. Цьому не суперечать написання типу сынклитъ, бо це може бути дуже давнім запозиченням, що передувало процесу злиття [і] з [ы]. Якщо в українців були природними сполучення ді, ті, сі, зі, рі, а до ствердіння шиплячих й жі, ші, звідки могла взятися вимова ди, ти, си, зи, ри в словах пізнішого походження?

Можливе заперечення: звуки [д], [т], [з], [с], [р], [ж], [ш] тверді за замовчанням, лише в деяких словах вони отримують позиційне пом'якшення. Ці слова мають праслов'янське походження.

Запрошую всіх зацікавлених до дискусії. --В.Галушко (обговорення) 11:59, 8 січня 2018 (UTC)[відповісти]

Вікіпедія не займається оригінальними дослідженнями, а сторінки обговорення статей не є місцем для висловлювань своїх думок щодо якоїсь тематики "загалом", а лише для обговорення змісту статей. Якщо є якісь АД, які б висловлювались на цю тему, то можна обговорити доцільність їх включення. Щодо публікації Макса Вакуленка, то ми вже її обговорили вище. --yakudza 12:29, 8 січня 2018 (UTC)[відповісти]
Взагалі-то перехід І→И досі відбувається. Точніше відбувався у старшого покоління. Моя бабця каже мивина на мівіну. Проте в молодших людей, не "дітей війни", фонетика сильно розхитана російським впливом. Якщо раніше суржиком вважали російські слова з українською вимовою, то тепер це здебільшого українські слова з російським іканням, наприклад. Зокрема в сучасному суржику широко представлена морфема -ік замість -ик.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:06, 11 січня 2018 (UTC)[відповісти]

Іларіон (Огієнко) також не належить до АД ? Чи його критику таки можна включити до статті? --194.44.164.133 13:28, 11 січня 2018 (UTC)[відповісти]

Рядність і висота[ред. код]

Перенесено з Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)#Ричмонд чи Річмонд?
До речі, почитав трохи про позицію противників дев'ятки та споріднених правил: вони вважають, що українське И є середнього ряду, як російське Ы, що невірно. Укр. І та И є передніми - різнить їх підйом (І трохи вище). Тому в теорії передавати іншомовні І можна обома. Проблемним навпаки є іншомовне И, яке подекуди є заднього ряду, тому інколи доречніше писати У - Байконур (Байқоңыр).--ЮеАртеміс (обговорення) 21:14, 24 грудня 2017 (UTC)[відповісти]
@UeArtemis: доцільно перенести дискусію на СО Правило дев'ятки. Оскільки це правило багато людей зараз нехтують, це заслуговує на окремий розділ у статті. --В.Галушко (обговорення) 18:13, 25 грудня 2017 (UTC)[відповісти]

Зайве речення[ред. код]

Такого речення - У географічних назвах із звукосполученням -ри- перед приголосним: Велика Британія, Крит, Мавританія, Мадрид, Париж, Рига, Рим та ін., але Австрія, Ріо-де-Жанейро. - немає у чинному правопису. Чому воно тут? Воно суперечить самому правилу дев'ятки, адже На власні назви «правило дев'ятки» не поширюється — після д, т, з, с, р пишуть і (Дізель, Тіто, Зімбабве, Міссісіпі, Грімм). --Вальдимар 14:08, 30 січня 2019 (UTC)[відповісти]

Чи заборонено критикувати "правило дев'ятки"?[ред. код]

Я бачу, що критику постійно видаляють зі статті.


Можливо хтось підкаже, згідно з яким правилом вікіпедії критика "правила дев'ятки" заборонена?


Дякую 46.211.117.222 05:22, 5 травня 2022 (UTC)[відповісти]