Обговорення:Чесанів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стаття Чесанів є частиною Вікіпроєкту «Адміністративні одиниці країн світу», який покликаний покращувати всі сторінки, що присвячені географічній тематиці. Якщо ви бажаєте покращити вміст Вікіпедії з цієї теми, будь ласка, приєднайтеся до проєкту. Щиро запрошуємо всіх зацікавлених осіб.

цішанів[ред. код]

Стосовно того ж списку АКЦІЯ "ВІСЛА": СПИСОК ВИСЕЛЕНИХ В ХОДІ ОПЕРАЦІЇ СІЛ ТА МІСТЕЧОК: Повіт ЛЮБАЧІВ: Там написано місто Цішанів, а ось перейменувати з Цешанув мені чомусь не вдається. Допоможіть--ROMANTYS 21:47, 3 січня 2013 (UTC)

привіт. перейменувала, але Ви певні, що той список — авторитетне джерело? у нас тут ще був варіянт Цешанів, а:
10:28, 26 січня 2009 Ahonc (обговорення • внесок • заблокувати) перейменував сторінку з Цешанiв на Цешанув поверх перенаправлення
тож я уже не така певна… --アンタナナ 22:00, 3 січня 2013 (UTC)[відповісти]
Історію редагувань я читав. Але там чуть раніше є:
05:06, 26 січня 2009‎ Ilyaroz (обговорення • внесок)‎ м . . (2856 байтів) (0)‎ . . («Цешанів» перейменовано на «Цішанів»)
. І жодних джерел ні до, ні після. Щодо цієї назви — хоч якесь є. Можете ще глянути, як маєте доступ, «Історичний шематизм Перемиської Епархії з включенням Апостольської Адміністратури Лемківщини (1828—1939). — Львів, 1995, ISBN 5-7745-0672-X». Спитайте Birczaninа. Але це однозначно етнічні українські території. Українці селились аж поза Краків, а це набагато західніше. Можна прочитати в Грушевського, «Історія України-Руси». Межа поселень пролягала в межиріччі Віслока таВіслоки. Місто старовинне, тому й назва має звучати по українськи.--ROMANTYS 05:59, 4 січня 2013 (UTC)
а у рувікі пишуть варіянти українською Тішанів-Цішанів-Чесанів. шкода, що джерел не наводять. з обговорення тут --アンタナナ 06:22, 4 січня 2013 (UTC)[відповісти]

Цішанів[ред. код]

Пошук в google.com.ua дає на Цішанів 528 посилань, Тішанів — аж два, Чесанів — 33 100, правда абсолютна більшість «чесати», «чесаний» й подібні слова--ROMANTYS 17:08, 4 січня 2013 (UTC)

А в лапках не пробували вводити?--Анатолій (обг.) 17:10, 4 січня 2013 (UTC)[відповісти]
Спробував. Результат 537 - 114 - 1650 --ROMANTYS 17:51, 4 січня 2013 (UTC) Виходячи з цього результату (пропорція 4:1:10), суперечка може йти між варіантами Цішанів та Чесанів. Обидва звучать по-українськи. На користь першого — авторитет місцевого мешканця галичанина Івана Франка, книга-збірка документів часів Другої світової Миколи Сівицького та Навчальний посібник 2008 року випуску. --ROMANTYS 06:22, 5 січня 2013 (UTC) Перефразую свою думку, не міняючи її суті: Я вважаю, що всі ТРИ назви мають право на існування й згадку в статті, вони однозначно кращі за транслітерацію Цешанув, яку також треба лишити у вигляді (пол. Cieszanów, Цешанув). Мова йде лише про назву статті. І тут я схиляюсь до «Цішанів». Зверніть увагу ще на «матеріали xv міжнародного конгресу архівів», які розміщені на офіційному сайті уряду. Й наостанок — реферат. Це джерело вторинне, але, очевидно, базоване на авторитетних джерелах. Хочу процитувати:
«У лютому 1847 р. Галичину поділили (офіційно, але формально) на Східну (етнічно українську, за винятком польського Бжозівського повіту) та Західну (етнічно польську, за винятком західної частини північної Лемківщини)... В 1866 р. відбулася ще одна адміністративно-територіальна реформа, число повітів збільшувалось до 76 3 часом кількість їх дещо зросла: 1910 p. - 81, з них 51 у Східній Галичині й ЗО - у Західній. В українській частині намісництва (Східній Галичині) були такі повіти (за порядком латинської абетки): Бібрка, Богородчани, Борщів, Броди, Бережани, Бучач, Цішанів, Чортків, Добромиль, Долина, Дрогобич, Городок, Городенка, Гусятин, Ярослав, Яворів, Калуш, Кам'янка, Коломия, Косів, Львів-повіт, Ліско, Мостиська, Надвірна, Печеніжин, Пщгайці, Перемишль, Перемишляни, Рава-Руська, Рогатин, Рудки, Самбір, Сянок, Скалат, Сколе, Снятин, Сокаль, Станіслав, Старий Самбір, Стрий, Тернопіль, Тлумач, Теребовля, Турка, Заліщики, Збараж, Зборів, Золочів, Жовква, Жидачів та з перевагою поляків - Бжозів.»
Наголошую, мова йде не про окремі населені пункти, а про цілі повіти. Виділені — на території сучасної Польщі. Де проводити переклад назв статей всіх населених пунктів транслітерацією без попереднього пошуку української назви вважаю неприпустимим. А ще є 30 повітів Західної Галичини, на той час вже значно сполонізованої, але все ж частково української. В порядку «історичного лікбезу»: Галичина — це не Львів та околиці, не придумка Гітлера чи австрійського цісаря. Це територія Галицько-Волинського князівства з центром у Галичі.--ROMANTYS 05:11, 6 січня 2013 (UTC) Добавлю ще: список акції Вісла — це той мінімум, нижче якого опускатися неприпустимо. Мінімум, але далеко не все. Бо акція — не перше виселення, було й до того переселення в СРСР, й багато сіл Польщі на той час вже були БЕЗ українців, або їх кількість була незначною, «не вартою» на згадку. (Частково, наприклад, тут: Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944-1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області). А також тут: ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ З НАДСЯННЯ В 1944-1947 РОКАХ У СПОГАДАХ САМИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ, Карта Ярославського повіту. А ще можна глянути файл «Карта-схема рейдів та боїв сотні «Залізняка» в 1944 році.jpg» з статті «Месники (УПА)», яку зараз пишу. Це готова карта українських назв населених пунктів в межах діяльності відділу. Щодо авторитетності, то голов.ред. — кандидат іст. наук, в тексті спогади колишніх вояків куреня, і 7 з 11 проживали на момент написання в Польщі.) Далі: там йде передрук з з сайту www.ethnos.lemky.com. Тобто не виключено, що йдеться лише про села, де було якесь лемківське населення (знову в порядку «історичного лікбезу»: в Польщі і раніше, і тепер статистика ведеться окремо по українцях та лемках, яких до перших не зараховують), а не всіх українців взагалі.

Тішанів[ред. код]

Чесанів[ред. код]

інші варіянти[ред. код]

  • …

н[ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення:Чесанів&oldid=32730045