Образ (журнал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Образ / Obraz
Країна видання Україна Україна
Тематика соціальні комунікації
Періодичність виходу до 6 разів на рік
Мова українська, англійська, французька, німецька, польська
Видавець Сумський державний університет
Засновано 13 червня 2000
Доступ https://obraz.sumdu.edu.ua/
ISSN 2415-8496

obraz.sumdu.edu.ua

«Образ» — науковий фаховий журнал Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та Сумського державного університету. Занесений до Реєстру наукових фахових видань України: категорія «Б», науки: соціальні комунікації; спеціальності: 61 – Журналістика.

У наукових статтях журналу розглядаються питання, що охоплюють усі сфери соціальної комунікації: історію, теорію, методологію журналістики, видавничої справи, реклами та зв'язків із громадськістю, соціальних комунікацій, бібліотечної справи. Видання розраховане на викладачів, науковців, докторантів, аспірантів, студентів, працівників сфер інформаційної та соціально-комунікаційної діяльності, практикуючих журналістів, видавців, рекламістів.

Історія журналу[ред. | ред. код]

"Образ" зареєстровано 13 червня 2000 р. як щорічний інформаційний бюлетень, що є періодичним науковим виданням у галузі публіцистики та літератури. Видавець – Київський національний університет імені Тараса Шевченка[1].

До складу першої редакційної колегії входили: кандидат філологічних наук Ніна Остапенко (заступник головного редактора), доктори філологічних наук Михайло ВеркалецьАнастасія МамалигаАнатолій ПогрібнийОлександр ПономарівМикола Тимошик, Володимир Шкляр. Відповідальний секретарем була Ніна Вернигора. Головним редактором була кандидат філологічних наук Тамара Старченко (на той час – завідувачка кафедри історії літератури та журналістики Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка). Головою редколегії був доктор філологічних наук Володимир Різун (директор Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка).

Першими були рубрики: «Світло Християнства», «Теорія образу», «Світ розмаїтий літератури», «Публіцистичні обрії».

Форма публікацій винятково текстова – без фотографій і малюнків.

У тринадцяти випусках «Образу» за 2000–2013 роки переважала така тематична спрямованість: церковні видання, церква та ЗМІ, полемічна література, християнська мораль, теорія тексту, журналістський образ, публіцистичні жанри, публіцистичний дискурс, постаті публіцистів, редакторська діяльність, творчі спілки, огляд часописів, реґіональна періодика, спортивні часописи, ґендерні питання, рекламна періодика, стилі минулих культур, літературні дискусії, історія українського телебачення, історія публіцистики та ін.

Згідно з договором про співпрацю між Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та Сумським державним університетом, 8 грудня 2014 року "Образ" перереєстровано (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації: Серія КВ № 21240­11040ПР): журнал став виходити з періодичністю до 6 разів на рік. Тематика охоплює всі аспекти журналістики та соціальних комунікацій.

Розділи журналу[ред. | ред. код]

"Образ", "Публіцистичні обрії", "Інформаційна безпека", "Світло християнства", "Гендерні змісти", "Соціокомунікативне середовище: теорія та історія", "Непідкупні свідки плинного часу: документознавство, архівознавство", "Бібліотечно-інформаційні системи та комунікації", "Журналістика в системі соціокомунікаційної діяльності", "Видавнича справа та редагування: функціональні трансформації", "Прикладні комунікаційні технології у системі соціальної діяльності", "Інформатизація та інтелектуалізація соціуму – проблеми взаємин", "Методика, методи, технології та техніки викладання спеціальних дисциплін", "Світ розмаїтий літератури", "Рецензійні координати", "Ювіляри", "Хроніка".

Оцінки[ред. | ред. код]

У 2020 році журнал був номінований на антипремію «Академічна негідність року» через наявність плагіату в статтях та відсутність реакції редакції на його виявлення. Утім, перше місце на голосуванні отримало інше фахове видання «Економіка України».[2]

У 2021 році історик Сергій Гірік повідомив, що 10 з 16 статей в українських фахових виданнях, що їх подала до захисту докторської дисертації Вікторія Георгієвська, опубліковані саме в журналі «Образ», а їхні тексти містять численні фактологічні помилки[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія журналу | ОБРАЗ. obraz.sumdu.edu.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
  2. Лисенко Л. Українські науковці визначили «академічних негідників» року// Дзеркало тижня.— 2021.— 13 травня. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  3. С. Гірік. Як досліджувати партійну пресу, не знаючи історії партій, або принагідні нотатки з приводу однієї дисертації [Архівовано 2 серпня 2021 у Wayback Machine.]. Historians.in.ua, 31 July 2021

Посилання[ред. | ред. код]