Обсерваторія Пік Терскол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обсерваторія Пік Терскол
Високогірна спостережна база (ВСБ) Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук (НАН) України на піку Терскол (гора Ельбрус)[1]
Будівля обсерваторії, армілярна сфера, сузір'я Велика Ведмедиця на марці Росії 2009 року
Будівля обсерваторії, армілярна сфера, сузір'я Велика Ведмедиця на марці Росії 2009 року

Країна Flag of Russia.svg Росія
Розташування Новий Кругозор, Терскол, Кабардино-Балкарія
Організація International Center For Astronomical, Medical and Ecological Research[d]
Код B18
Висота 3127 м
Погода 1000 годин у рік, FWHM=1"[2]
Відкрито 1980
Сайт: terskol.com

Обсерваторія Пік Терскол. Карта розташування: Росія
Обсерваторія Пік Терскол
Обсерваторія Пік Терскол
Обсерваторія Пік Терскол (Росія)


Обсерваторія Пік Терскол — міжнародна астрономічна обсерваторія, заснована у 1980 році на піку Терскол (станція Новий Кругозір[3]) вище (на північ від) села Терскол (Кабардино-Балкарія, Ельбруський район, Приельбрусся, Росія) Національною Академією наук України в 3 км від вершини Ельбрусу (біля підніжжя, на південному плечі Ельбрусу), на висоті 3150 метрів н. р. м.[4]. Є: філією ГАО НАНУ; міжнародної обсерваторією; входить до складу Міжнародного центру астрономічних і медико-екологічних досліджень (МЦ АМЕІ). З 1 січня 2005 року обсерваторія експлуатується спільно НАН України, Терскольскою філією ІНАСАН і Міжнародним Центром астрономічних і медико-екологічних досліджень.

Неподалік від обсерваторії Терскол розташована також Баксанська нейтринна обсерваторія.

Керівники обсерваторії[ред.ред. код]

  • З грудня 1992 року — Тарадій Володимир Кирилович — директор Міжнародного центру астрономічних і медико-екологічних досліджень[5]
  • Зараз — Олександр Васильович Сергєєв — заступник директора обсерваторії

Історія обсерваторії[ред.ред. код]

Обсерваторію почали будувати в 70-ті роки молоді астрономи Головної астрономічної обсерваторії України під керівництвом Ярослава Яцківа. Внесок у вибір місця для обсерваторії вніс і Сергій Борисович Новиков[6]. Спочатку обсерваторію було обладнано 5-ма інструментами різної потужності.

Але прогрес вимагав більших та потужніших інструментів. Тому в другій половині 80-х років у фірми Карл Цейс Йєна було замовлено телескоп Цейс-2000. У 1986—1988 рр. був здійснений монтаж куполу діаметром 20 метрів, у 1988 році телескоп Ц-2000 був доставлений на пік Терскол через Новоросійський морський порт. З осені 1990-го року до 1994 року монтаж телескопа був припинений у зв'язку з браком фінансування і зміною політичної ситуації.

Для порятунку української високогірної спостережної бази з ініціативи ГАО НАНУ і Інституту фізіології ім. О. Богомольця (його лабораторії також були поблизу Терсколу) в грудні 1992 року був створений Міжнародний центр астрономічних та медико-екологічних досліджень. Директор центру — Володимир Тарадій. Цейс-2000 був встановлений в 1995 році. У 2001 році почалося будівництво готелю для астрономів. З літа 2007 року Одеська обсерваторія спільно з ПулКОНом проводить відновлювальні роботи 80-см телескопа.

Інструменти обсерваторії[ред.ред. код]

  • Горизонтальний сонячний телескоп АЦУ-26 (D = 65 см, F = 17.75 м, введений у дію в 1989 р., у 1992 почалися регулярні спостереження)[7]
  • Малий горизонтальний спеціалізований сонячний телескоп СЕФ-1 (D = 30 см, F = 3 м, працював 1985 — 1992 рік а)[7]
  • Цейс-600, системи Кассегрен (D = 60 см, F = 7.2 м)
  • Цейс-2000 (D = 2 м, F = 6.3 м (з редуктором), F = 16 м (фокус Річі-Кретьєн, поле зору 1,2 градуса) або 72 м (фокус Куде, поле зору 5 кут. хв.), оптичної системи Річі-Кретьєн-Куде <! — 2-meter Ritchey-Chretien-Coude telescope ->, введений в 1995; з середини 2000-х років експлуатується спільно НАН України, Терскольскім філією ІНАСАН РАН і Міжнародним Центром астрономічних і медико-екологічних досліджень)[8] + ПЗС- камера FLI PL4301E (з чипом 50 × 50 мм, поле 11 'х 11', встановлена ​​в січні 2009 року)[9]
  • Телескоп К-800 (D = 80 см, F прямий фокус = 228 см, F кассегренновскій = 10 м) системи Кассегрена Одеської астрономічної обсерваторії[10][11][12]
  • Celestron 11 "(D = 280 мм, F = 2.8 м, роботизований телескоп)
  • Meade 14 "(D = 356 мм, F = 3.56 м, роботизований телескоп)
'Прилади на станції Пік Терскол:'
  • GPS служба часу
  • Багатокамерний спектрометр високого і надвисокої роздільної здатності (Rz = 40 000 … 500 000) в фокусі куде 2-м телескопа
  • Високопроніцаемого підвісний спектрометр у фокусі Кассегрена 2-м телескопа
  • Швидкісний двоканальний фотометр для синхронних спостережень у мережі телескопів
  • Високоефективні CCD-приймач і зображення з азотним охолодженням для спектральних і фотометричних спостережень

Відділи обсерваторії[ред.ред. код]

  • Сонячна фізика
  • Фізика тіл Сонячної системи

Напрями досліджень[ред.ред. код]

  • «Астрокосмічного дослідження в Приельбруссі» (стан атмосфери)[13]
  • Астрофізичні дослідження
  • Оптичні післясвітіння гамма-сплесків
  • Астросейсмологія (високочастотні коливання зірок, спостереження за програмою Whole Earth Telescope)
  • Планети-гіганти та їх супутники (астрометрія і фотометрія)
  • Навколоземні астероїди (астрометрія і фотометрія)
  • Комети (стан газу і пилу)
  • Малорозмірні ДСО-фрагменти (космічне сміття)
  • Пошуки й дослідження екзопланет (фотометрія)
  • Сонце[14]
  • Рентгенівські подвійні зірки, катаклізмічні змінні
  • Пошуки і спостереження ТНО

Основні досягнення[ред.ред. код]

  • В обсерваторії проводилися денні спостереження Меркурія для побудови карт поверхні планети в підтримку польоту АМС «Мессенжер»[15]
  • В обсерваторії проходять раз у 2 роки традиційні конференції, присвячені навколоземного простору і астероїдної небезпеки[16][17][18]
  • Гранична зоряна величина за 1 годину до початку 2009 року становила 23,5m, а після — вже 25m (зміна ПЗС-камери).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • 29 березня 2006 років через обсерваторію пройшла смуга повного сонячного затемнення[19]
  • Понад півроку обсерваторія відрізана від зовнішнього світу за рахунок великого сніжного покриву. Єдиний спосіб потрапити в неї — піднятися пішки на висоту 3100 метрів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пік Терскол (Кавказ)
  2. The mean seeing in this site is about 1 arcsec. The average number of clear night hours is about 1000
  3. Розташовані між льодовиками Гарабаші й Терскол, у межиріччі річок Гарабаші й Терскол
  4. Спостережні бази (телескопи), у тім числі лабораторії Інституту фізіології ім. А. Богомольця і станції Одеської астрономічної обсерваторії, розташовані на різній висоті — 2640 м (на розвилці основної серпантинної окружної дороги по західному схилу і майже прямої стежки по східному схилу на станцію Новий Кругозір), 3130 (3150) м (станція Новий Кругозір), 3720 м (Льодова База, вище 105-го пікету — безпосередньо вже на льодовику, що не на скелях, — див. Приельбрусся), на висоті трохи вище 4000 м також є метеоспостережна станція («Притулок одинадцяти»), 2240 м (на північній, а також на західній (2200 м), околиці селища сільського типу Терскол), 2100 м (при впадінні річки Терскол у Баксан, у автодорожнього моста; поруч знаходиться Український дитячий [колишній піонерський] табір, поблизу джерела мінеральної води), і 1900 м (у гирла р. Юсеньгі, між Байдаєвих і Тегенеклі, р-н галявини Адил-Су), а також на висоті 2862 м — на схилах гори Чегет (Азау-Гітчі-Чегет-Карабаш), під (нижче) верхньої станції канатної дороги з галявини Чегет. Коли ви піднімаєтеся з галявини Азау канатною дорогою на схили Ельбрусу, ви бачите, при підйомі і на станціях Старий Кругозір (3000 м), Світ (3500 м) і станції Гарабаші (3850 м), різні обсерваторії [перші три] — вони по черзі зникають, з'являючись одна за одною.
  5. Міжнародний центр астрономічних та медико екологічних досліджень
  6. Помер Сергій Борисович Новиков
  7. а б Дослідження Сонця на піку Терскол
  8. Цейс-2000
  9. html # msg861604 ПЗС для Ц-2000
  10. Перші вимірювання малорозмірних ДСО-фрагментів зроблені на двометровому телескопі Цейс-2000 на піку Терскол
  11. Є перший світло 80-см телескопа на Терскол
  12. go = Content & id = 28 Пік Терскол, Одеса
  13. Астрокосмічного дослідження в Приельбруссі
  14. Дослідження Сонця на піку Терскол
  15. 277 В Терскольской обсерваторії підтримують політ Мессенджера до Меркурія
  16. У Терскол завершилася наукова конференція вчених-астрономів
  17. Міжнародна конференція «Навколоземна Aстрономія — 2003»
  18. «Навколоземна астрономія — 2007»
  19. Вчені очікують днів затемнення

Посилання[ред.ред. код]