Очікує на перевірку

Овчар Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Овчар
Овчар Олександр Миколайович
 Головний сержант
Загальна інформація
Народження11 вересня 1966(1966-09-11)
СмертьІзюм Харків
8 березня 2022
Національністьукраїнець
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олександр Миколайович Овчар  — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

«Бес» Олександр Овчар народився 11 вересня 1966 року в сім'ї військовослужбовців у Бердичеві на Житомирщині. Після закінчення восьми класів школи № 11 здобув професію столяра в ПТУ № 3 рідного міста. Військову службу проходив з 1984 по 1986 рік у внутрішніх військах в Одесі. Потім поїхав працювати будівельником на Північ. У 1990 році повернувся на малу батьківщину та оселився в Маркушах Бердичівського району, звідки родом дружина. У січні 2015 року був мобілізований на військову службу, яку проходив у районі проведення АТО на сході України. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій. Ніс військову службу в складі 4-тої десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0281. Загинув 8 березня 2022 року поблизу Ізюма на Харківщині, отримавши несумісні з життям важкі поранення[1][2][3].

Родина

[ред. | ред. код]

У загиблого залишилися дружина Ірина, донька Ірина та син Олександр, а також онуки[2].

Родина

[ред. | ред. код]

у 1987 році одружився з уродженкою Маркушів Бердичівського району. Перший син в родині Олександр народився на Півночі[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Тригуб, Олексій (22 березня 2022). На Житомирщині попрощалися із загиблим десантником Олександром Овчаром. https://armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 17 січня 2023.
  2. а б Доманський, Олександр. Бердичівщина попрощалась із справжнім десантником — РІО Бердичів. rio-berdychiv.info (укр.). Процитовано 7 лютого 2023.
  3. У бою на Харківщині загинув військовослужбовець із Житомирської області. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 7 лютого 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]