Озерне (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Озерне
Пам'ятник Авіаторам при в'їзді в Озерне
Пам'ятник Авіаторам при в'їзді в Озерне
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Рада Новогуйвинська селищна рада
Код КОАТУУ: 1822055900
Основні дані
Засноване 1959
Агломерація Житомирська агломерація
Площа 1.56 км²
Населення 5851 (01.01.2018)[1]
Густота 3750,6 осіб/км²
Поштовий індекс 12443
Телефонний код +380 412
Географічні координати 50°10′46″ пн. ш. 28°44′10″ сх. д. / 50.17944° пн. ш. 28.73611° сх. д. / 50.17944; 28.73611Координати: 50°10′46″ пн. ш. 28°44′10″ сх. д. / 50.17944° пн. ш. 28.73611° сх. д. / 50.17944; 28.73611
Висота над рівнем моря 219 м


Відстань
Найближча залізнична станція: Пряжів
До станції: 10 км
До райцентру:
 - автошляхами: 12,1 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 12,1 км
Селищна влада
Адреса 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, смт Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 5
Голова селищної ради Гончаренко Зоя Григорівна
Карта
Озерне. Карта розташування: Україна
Озерне
Озерне
Озерне. Карта розташування: Житомирська область
Озерне
Озерне

Commons-logo.svg Озерне у Вікісховищі

Озе́рне — селище міського типу, Житомирського району Житомирської області.

Історичний нарис[ред. | ред. код]

Свою першу назву населений пункт отримав від розташованого поруч селища Скоморохи Житомирського району, Житомирської області. Фактично Скоморохи — це передмістя Житомира, тобто, Житомирський військовий аеропорт. Саме в той час поблизу села Скоморохи було побудовано злітно-посадкову смугу та фактично створено аеродром, який і отримав свою першу назву «Скоморохи». З 1933 р. декілька будівель військового гарнізону увійшло до складу селища Скоморохи. Це був початок розвитку військового містечка. Військові, які служили і працювали на аеродромі «Скоморохи», мешкали в селищі Гуйва та відносились до тамтешнього військового гарнізону. Для облаштування свого життя і обслуговування аеродрому вони щодня приїжджали на аеродром. На той час тут було побудовано лише одну злітно-посадкову смугу та деякі технічні споруди. Але на початок Німецько-радянської війни цей аеродром мав неабияке стратегічне значення. В селищі вже функціонувало одне крило школи.

Гарнізонний Будинок офіцерів був побудований у 1936 р. Така ж сама будівля була і на Гуйва, де був розташований Гуйвинський військовий гарнізон. Але зараз від того будинку залишилась лише напівзруйнована труба котельні. Також функціонувало приміщення теперішнього лазарету, декілька будівель жилого сектора (№ 3,4,5,6,7).

Під час німецької окупації аеродром був добудований працею військовополонених, була також прокладена бруківка через селище Скоморохи, яка з'єднала його з автошляхом на Житомир біля залізничного переїзду. У приміщенні школи під час окупації була німецька комендатура.

Навесні 1944 р. на аеродром перебазувався винищувальний авіаційний полк Воронезького винищувального авіаційного корпусу.

Тоді ж на аеродромі розташовувався і полк авіації дальньої, від дії якого до останнього часу «тремтіла» вся Європа, бо на озброєнні полку перебувала не тільки потужна авіаційна техніка, а й зброя масового ураження. Міжнародні зобов'язання та миролюбний курс політики української держави призвели до скорочення таких військових структур, тому від полку дальньої авіації залишилась на згадку кімната-музей бойової слави в гарнізонному Будинку офіцерів та надзвуковий ракетоносець Ту-22К, встановлений на постамент на Алеї Слави Героям-авіаторам.

У післявоєнний час селище почало активно забудовуватись. У 1945 р. військові, що обслуговували аеродром та військову авіаційну техніку, остаточно перебазувались з селища Гуйва до селища Скоморохи, а військові частини були передислоковані в новий гарнізон. В цей час були побудовані житлові будинки № 8, 9, 10, 11, 12 та інші, нові два крила місцевої школи.

Із 1959 року місцевий військовий гарнізон отримав нову назву — Озерненський гарнізон та відповідно аеродром — «Озерне». Приблизно з того часу почалася активна забудова.

У 1963 р. було розпочато істотне реконструювання аеродрому, аеродромних та технічних споруд. Зараз добудована злітно-посадкова смуга довжиною 3050 м, загальна довжина магістральної та рульових доріжок для літаків понад 29 км. Злітно-посадкова смуга за своїми технічними показниками спроможна приймати всі види літаків.

Улітку 1958 року з обласного центру м. Житомир до смт Озерне було налагоджено постійне автобусне сполучення за маршрутом № 15 (з 2003 року — № 115) «Житній ринок — Озерне» (оскільки Озерне є передмістям Житомира). За цей час значно розширено і військове містечко, побудовані нові приміщення дитячого садка, пошти, поліклініки, п'ятиповерхові житлові будинки. Вагомий внесок у забудову гарнізону зроблено військовими будівничими, які впродовж більше двох десятків років були розташовані в гарнізоні. На 1989 рік гарнізон нараховував 15 окремих військових частин.

Станом на 2018 рік Озерне є місцем базування 39-тої бригади тактичної авіації, що має на озброєнні винищувачі Су-27 та навчально-тренувальні літаки Л-39.

Галерея[ред. | ред. код]

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

Посилання[ред. | ред. код]