Л-39 «Альбатрос»

Л-39 «Альбатрос»
	Л-39 ВПС України
Тип	навчально-тренувальний літак
Розробник	Aero Vodochody
Виробник	Aero Vodochody
Перший політ	4 листопада 1968
Початок експлуатації	1971
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	Див. Оператори
Вартість одиниці	US$200,000-300,000
Базова модель	Л-29
Варіанти	Л-59,Л-159
	Л-39 «Альбатрос» у Вікісховищі

Аеро L-39 «Альбатрос» (Aero L-39 Albatros) — навчально-тренувальний і навчально-бойовий літак чехословацької авіабудівної фірми Aero Vodochody. Літак призначався для заміни літака Aero L-29 Delfin. Зробив перший політ 4 листопада 1968 року. У 1972 році був вибраний основним навчально-тренувальним літаком (НТЛ) країн-учасниць Організації Варшавського договору. Серійно вироблявся до 1999 року (побудовано 2868 літаків). Перебуває на озброєнні понад 30 країн світу.

Модифікації[ред. | ред. код]

L-39С — базова модифікація навчально-тренувального літака для базової та основної льотної підготовки.
L-39ZO — модифікація навчально-тренувального літака, що може використовуватися як легкий штурмовик. Для цього він оснащений чотирма вузлами підвіски.
L-39ZA — подальший розвиток L-39ZO з встановленою двоствольною ґарматою ГШ-23.
L-39V — буксирувальник повітряних мішеней.
L-39MS (L-59) — модифікація з новим турбореактивним двигуном модульної конструкції ДВ-2, що має тягу 2200 кгс, катапультувальним кріслом класу «0-0» і новим електронним обладнанням.
L-39M1 — українська модернізація Л-39: заміна двигуна АІ-25ТЛ на модернізований АІ-25ТЛШ (збільшена тяга з 1720 до 1850 кг, вдвічі покращилася прийомистість), вдосконалена система управління силовою установкою і бортовим аварійно-експлуатаційним реєстратором польотної інформації з додатковими датчиками і пристроями.

L-39ZA[ред. | ред. код]

Легкий реактивний штурмовик L-39ZA був створений на базі навчально-бойового літака L-39C. Основна відмінність — наявність двоствольної 23-мм гармати ГШ-2-23 у носовій частині фюзеляжу під кабіною, та чотири замість двох підкрильних пілони для підвіски різноманітного озброєння — легких бомб чи некерованих ракет^[1].

Оператори[ред. | ред. код]

Країни, що використовують літаки Л-39 «Альбатрос»

Алжир
Вірменія
Азербайджан
Бангладеш
Болгарія
Камбоджа
Куба
Чехія
Східна Німеччина
Єгипет
Екваторіальна Гвінея
Естонія
Ефіопія: країна отримала в 1980-ті 29 L-39 4 партіями: 1-я партія — 25 од. (з СРСР), 2-я партія — 45 (з СРСР), 3-та партія — 52 (з Чехословаччини), 4-я партія — 4 (з Болгарії).
Грузія
Гана
Угорщина
Ірак
Казахстан: Станом на 2016 рік за даними The Military Balance Казахстан мав 17 літаків L-39. В березні 2021 певну кількість було модернізовано. В ході модернізації літаків для Казахстану було встановлено нову цифрову авіоніку, системи катапультування, засоби зв'язку та об'єктивного контролю^[2].
Киргизстан
Лівія
Литва
Нігерія
Північна Корея
Румунія
Росія
Словаччина
Сирія
Таджикистан
Таїланд
Туніс
Туркменістан
Уганда
Україна
Узбекистан (в 2021 здійснив капітальний ремонт та часткову модернізацію на заводі Aero Vodochody шести літаків L-39C^[3])
В'єтнам
Ємен

В'єтнам[ред. | ред. код]

В'єтнам має в експлуатації 31 літаків L-39. Протягом 2023—2024 років має отримати 12 літаків модифікації L-39NG^[4].

Нігерія[ред. | ред. код]

Станом на першу половину 2021 року шість літаків L-39ZA ВПС Нігерії проходили капітальний ремонт та модернізацію в Чехії, на підприємстві Aero Vodochody^[1].

Після проведення необхідного технічного обслуговування та капітального ремонту, літаки отримають і нові авіаційні навігаційні засоби (EFIS) Genesys IDU 680^[1].

Таїланд[ред. | ред. код]

31 березня 2021 року відбулась урочиста церемонія прощання з літаками L-39ZA, які перебували в експлуатації Королівських Повітряних сил Таїланду 27 років^[4].

На службі легкі реактивні штурмовики L-39ZA замінюють на південнокорейські навчально-тренувальні літаки T-50 розробки та виробництва компанії Korea Aerospace Industries^[4].

Україна[ред. | ред. код]

Л-39M1 40-ї бригади тактичної авіації

Після розпаду СРСР, новостворені Повітряні Сили України отримали чималий парк навчальних літаків Л-39. Вони несуть службу в частинах Повітряних Сил України як основний навчально-тренувальний літак. Більшість українських Л-39 перебуває в Чугуєві у складі 203-ї НаБР. Також ці літаки експлуатуються у 831-й, 299-й, 114-й, 40-й та 7-й авіаційних бригадах. Відновлені та модернізовані українські Л-39 мають ліврею «сірий піксель», старіші борти мають ліврею «зелена флора» та жовто-блакитну^{[джерело?]}.

Аварії та катастрофи[ред. | ред. код]

29 вересня 2017 року о 12:21 під час планових польотів розбився навчально-тренувальний літак Л-39 Повітряних Сил Збройних сил України. У результаті авіаційної катастрофи двоє пілотів загинуло, літак впав в районі населеного пункту Красилів.

19 жовтня 2018 року під час виконання навчально-тренувального польоту сталась катастрофа навчального літака Л-39 (належить Росії) над Азовським морем. Обидва російські пілоти катапультувались, проте вижити їм у катастрофі не вдалось^[5].

2 квітня 2020 року, урядові війська втратили один Л-39 в боях з силами Халіфи Хафтара. Обидва пілоти катапультувалися та згодом були евакуйовані на підконтрольну уряду територію. Причиною падіння літака за однією інформацією стала технічна несправність, за іншою — він був збитий силами противника.^[6]

Встановлені як пам'ятник[ред. | ред. код]


Місцезнаходження	Фото
Музей авіації м. Конотоп	[1]^{[недоступне посилання з липня 2019]}
державний музей авації м. Київ
на території заводу СМЗ в м. Сніжне

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Технічні характеристики:

Екіпаж: 2
Довжина: 12,13 м (39 футів 9 ½ дюйми)
Розмах крила: 9,46 м (31 футів ½ дюйми)
Висота: 4,77 м (15 футів 7 ¾ дюйма)
Площа крила: 18,8 м ² (202 м ²)
Профіль крила: NACA 64A012 мод
Вага порожнього: 3455 кг (7617 фунтів)
Максимальна злітна маса: 4700 кг (10362 фунтів)
Силова установка: 1 × Івченко АІ-25ТЛ турбовентиляторний двигун тягою 16,87 кН (3792 фунтів)

Льотні характеристики:

Неперевищувана швидкість: 0,80 М (609 миль / год, 980 км / год)
Максимальна швидкість: 750 км / год (405 вузлів, 466 миль / год) на висоті 5000 м (16400 футів)

1750 км, (944 НМІ, 1087 миль) (внутрішні та зовнішні палива)