Скоморохи (Житомирський район)
| село Скоморохи | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Станишівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 724 (2001) |
| Площа | 1,067 км² |
| Густота населення | 678,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12432 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°11′42″ пн. ш. 28°44′23″ сх. д. / 50.19500° пн. ш. 28.73972° сх. д.Координати: 50°11′42″ пн. ш. 28°44′23″ сх. д. / 50.19500° пн. ш. 28.73972° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
213 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Кооперативна, 3, с. Станишівка, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12430 |
| Карта | |
  Скоморохи | |
 Скоморохи | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Скоморохи́ — село в Україні, у Станишівській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 724 особи (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу села знаходиться поселення ІІ-І тис. до н. е., І тис. до н. е., городище-замчище ХІІ-ХІІІ ст. та XVI—XVIII ст.
У 1581 році належало Стефану Філіповському, у 1628 — Адаму Філіповському і Северину Потоцькому.[1]
Село як складова фундушу було віддане дідичем Северином Потоцьким монахам-кармелітам Бердичівського монастиря.
У 1781 р. на кошти прихожан була побудована дерев'яна церква Різдва Предтечі. Була каплиця над благодатним джерелом.
У 1889 році село «при дорозі з Городища до Станишівки», власність церковна. Римо-католицька громада належала до парафії Ліщин.[2]
У 1902 році налічувало 789 мешканців, православна парафія з центром у с. Піски.
У 1906 році — село Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 11 верст, від волості 9. Дворів 108, мешканців 511[3].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках.
У 1933—54 роках — адміністративний центр Скоморохівської сільської ради Житомирського району[4].
Населення[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,58% |
| російська | 8,42% |
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Винниченко Ігор Іванович (*6 червня 1957) — український історико-географ, етногеограф, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XV cz.2 - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom X - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 176. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 серпня 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. — Почаев,1888. — Т. І.
- М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк Історико-географічний словник Житомирщини, Житомир, 2002.
- Skomorochy (1), wś cerkiewna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 692. (пол.).— S. 692. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Скоморохи [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.].
- Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||