Бребенескул (озеро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Озеро Бребенескул)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бребенескул
Бребенескул
Озеро Бребенескул
48°06′06″ пн. ш. 24°33′44″ сх. д. / 48.101666666694775643° пн. ш. 24.56227777780577881° сх. д. / 48.101666666694775643; 24.56227777780577881Координати: 48°06′06″ пн. ш. 24°33′44″ сх. д. / 48.101666666694775643° пн. ш. 24.56227777780577881° сх. д. / 48.101666666694775643; 24.56227777780577881
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Закарпатська область
Розташування Україна Україна
Закарпатська область,
Рахівський район,
гірський масив Чорногора
Геологічні дані
Тип високогірне, субальпійське
Розміри
Площа поверхні 0,0061  км²
Висота 1801 м
Глибина макс. 3,2  м
Довжина 0,147  км
Ширина 0,067  км
Берегова лінія 0,6—0,8  км
Вода
Солоність 0  г/л
Температура макс. влітку +9  °C
Басейн
Витікають Бребенескул
Інше
Бребенескул (озеро). Карта розташування: Закарпатська область
Бребенескул (озеро)
Бребенескул (озеро) (Закарпатська область)

CMNS: Бребенескул у Вікісховищі

Бребене́скул — найбільш високогірне озеро України (1801 м над рівнем моря); гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення (зареєстрована як Озеро Бербеняскул), об'єкт туризму.

Опис[ред. | ред. код]

Озеро лежить на дні льодовикового кару. Береги високі, з кам'яними осипищами. Живиться атмосферними опадами і ґрунтовими водами. Вода чиста, блакитного відтінку, слабо мінералізована. Дно кам'янисте, підвищується у східному напрямку, на глибині вкрите сірим намулом.

Ширина озера 67 м, довжина 147 м. Найбільша глибина 3,2 м.[1] В теплий період року рівень води може підніматися та опускатися на кілька десятків сантиметрів залежно від кількості опадів. Озеро не має постійного поверхневого витоку, однак є ознаки фільтрації води через гряду зі східного боку. Від нього починається однойменна річка (басейн Тиси).

Розташування[ред. | ред. код]

Озеро розташоване у межах Рахівського району Закарпатської області, на південно-західному схилі Чорногірського хребта, в котловині між горою Бребенескул (2035 м) і Ґутин Томнатик (2016 м), на території Чорногірського заповідного масиву (частина Карпатського біосферного заповідника).

Флора і фауна[ред. | ред. код]

Прибережна (літоральна) рослинність відсутня. Трав'яний покрив починається безпосередньо від урізу води. У Бребенескулі відсутня риба. Фауну представляють мікроскопічні ракоподібні та земноводні, зокрема тритон карпатський, тритон гірський [2], жаба прудка [3]. Серед дрібних ракоподібних у водоймі водяться Cladocera і Copepoda, а біля дна – Paracyclops fambriatus. [4]

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Перший науковий опис зроблений Г. П. Міллером в 1964 році, де зазначається, що озеро має поверхневий стік, а розміри помітно менші від сучасних (ширина 44 м, довжина 134 м. найбільша глибина 2,8 м.).

У 1997 р. озеро увійшло до складу Карпатського біосферного заповідника.


Екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Бребенескул, як і решта озер Чорногірського масиву, страждає від надмірної туристичної уваги. Південний берег зручний для облаштування наметових таборів та кострищ, звідки сміття частково потрапляє у води озера, але більшістю накопичується в пониженні до річки Бребенескул.

Нагальної реакції з боку адміністрації Карпатського біосферного заповідника вимагає масове засмічення озера Бребенескул та його околиць: туристи вирубують сланку гірську сосну для розведення вогнищ, залишають сміття – біля водойми існують стихійні звалища.[5]

Фотографії[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Микітчак Т.І., Рожко І.М. Ленько О.В. Фізико-географічна та гідрохімічна характеристики озер та озерець масиву Чорногора (Українські Карпати) // Наук. праці УкрНДГМІ, 2010, Вип. 259. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 24 серпня 2016. 
  2. Гаврилюк О. Ектопічна приуроченість хвостатих земноводних у Чорногорі // Вісник Лвів. ун-ту, Серія біологічна, 2009, Вип. 49, С. 97-103. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 26 серпня 2016. 
  3. Вікіекспедиція "Озера та озерця гірського масиву Чорногора" 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 26 серпня 2016. 
  4. Микітчак Т. І., Іванець О. Р. Різноманітність фауни зоопланктону водойм хребта Чорногора (Українські Карпати) // Наукові основи збереження біотичної різноманітності. Тематичний збірник. 2004, Вип. 5, С. 239.
  5. Койнова І., Рожко І. Сучасний антропогенний вплив на природні комплекси Чорногірського масиву Українських Карпат // Вісник Львівського університету. Серія Географія, 2009, Вип. 37, С. 255-256.

Посилання[ред. | ред. код]