Кузійський заповідний масив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кузійський заповідний масив
 
Водоспад Лихий

Водоспад Лихий
47°57′46″ пн. ш. 24°08′17″ сх. д. / 47.96278° пн. ш. 24.13806° сх. д. / 47.96278; 24.13806Координати: 47°57′46″ пн. ш. 24°08′17″ сх. д. / 47.96278° пн. ш. 24.13806° сх. д. / 47.96278; 24.13806
Розташування: Україна Україна
Закарпатська область
Рахівський район
Найближче місто: Рахів
Площа: 4925 га
Заснований: 1974
Керівна
організація:
Карпатський біосферний заповідник
Кузійський масив на мапі Карпатського біосферного заповідника під № 4
Кузійський масив на мапі Карпатського біосферного заповідника під № 4
Кузійський заповідний масив is located in Закарпатська область
Кузійський заповідний масив
Кузійський заповідний масив

Кузі́йський запові́дний маси́в (інші назви — Кузій-Трибушанський масив, Кузій) — заповідна територія у складі Карпатського біосферного заповідника.

Утворений 1974 року (спочатку як ландшафтний заказник). Розташований у межах лісового пояса на південно-східних відногах Свидівецького масиву (за геологічними особливостями належить до Мармароського кристалiчного масиву). Обмежений річкою Тисою (зі сходу і півдня) та долиною річки Косівської (із заходу). Займає площу 4925 га. Найвищі вершини — Лисина (1409 м), Менчул (1242 м), Кимпа, або Темпа (1089 м), Полонська (1087 м). У південній частині масиву розташована смуга юрських мармуроподібних вапняків, що утворюють численні мальовничі скелі, серед яких виділяється скеля Соколине Бердо.

Кузійський заповідний масив входить до складу транскордонного природного об'єкту Бу́кові пра́ліси Карпа́т, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км. Ці масиви простягаються від Рахівських гір і Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи (Bukovské vrchy) та Вигорлат (Vihorlatské vrchy) у Словаччині. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.

Кузійський масив відрізняється від сусідніх масивів своїми кліматичними умовами і характером рослинності. Тут закінчується суцільне поширення дубово-букових лісів. Специфічні кліматичні умови, що створилися під впливом теплих повітряних мас з Верхньотисинської улоговини, сприяють поширенню у цьому районі теплолюбних видів рослин. Основну площу займають буково-дубові й букові ліси, інколи з домішками граба, клена польового та черешні. Подекуди поширені смерекові зони. Трав'яний покрив утворюють маренка запашна, зубниця бульбиста, дзвоники карпатські, з рідкісних трапляється айстра альпійська, занесена до Червоної книги України. Відповідно до мікрокліматичних умов на південно-західному схилі гори Темпа сформувалась буково-ялицева діброва на висотній межі поширення дуба скельного і ялиці. В окремих місцях на вапняках є тисові бучини, де поодиноко зростає тис ягідний (занесений до Червоної книги України).

Серед земноводних трапляються саламандра плямиста, тритон карпатський, жаба трав'яна і кумка гірська. З хижаків є лисиця і куниця лісова, зрідка ведмідь, рись, кіт лісовий. Водяться дикий кабан, сарна. Існуючі на території масиву тектонічні печери і покинуті штольні служать притулками для 8 видів кажанів, з яких чотири рідкісні — нічниця довговуха, широковух звичайний, підковоніс великий і підковоніс малий. З птахів водяться беркути і рідкісні види дятлів.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]