Мармароський заповідний масив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мармароський заповідний масив
 
Мармороський масив.JPG
Марамороський масив на мапі Карпатського біосферного заповідника під № 2
47°54′19″ пн. ш. 24°16′19″ сх. д. / 47.90528° пн. ш. 24.27194° сх. д. / 47.90528; 24.27194Координати: 47°54′19″ пн. ш. 24°16′19″ сх. д. / 47.90528° пн. ш. 24.27194° сх. д. / 47.90528; 24.27194
Розташування: Україна Україна
Закарпатська область,
Рахівський район
Найближче місто: Рахів
Площа: 8990 га
Заснований: 1968
Керівна
організація:
Карпатський біосферний заповідник
Марамороський масив на мапі Карпатського біосферного заповідника під № 2
Марамороський масив на мапі Карпатського біосферного заповідника під № 2
Мармароський заповідний масив (Закарпатська область)
Мармароський заповідний масив
Мармароський заповідний масив

Мармаро́ський запові́дний маси́в — природоохоронна територія в Українських Карпатах. Розташований у південній частині Рахівського району Закарпатської області. У 1990 р. північно-західна частина Марамороського масиву площею 8990 га увійшла до складу Карпатського біосферного заповідника. Вона розміщена в межах висот 750—1940 м н. р. м.[1].

Масив має давню історію заповідання. Ще у 1912—1914 рр. під охорону були взяті перші карпатські лісові резервати — ялицевий в урочищі Тиха у верхів'ї Ужа та смерековий на схилах Попа Івана Мармароського. На базі цих пралісів у 1968 р. був організований Карпатський державний заповідник (сьогодні Карпатський біосферний заповідник)[2].

Входить до складу транскордонного природного об'єкту Бу́кові пра́ліси Карпа́т, що складається з десяти окремих масивів, які розташовані вздовж осі завдовжки 185 км. Простягається від Рахівських гір і Чорногірського хребта в Україні на захід Полонинським хребтом до гір Буковські Верхи (Bukovské vrchy) та Вигорлат (Vihorlatské vrchy) у Словаччині. Об'єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Лише тут найкраще зберігся неоціненний генофонд бука лісового (Fagus sylvatica) та ряду інших видів з його ареалу. Букові праліси Карпат є надзвичайно важливими для розуміння повної картини історії та еволюції роду бука (Fagus), який завдяки своїй поширеності у північній півкулі є глобально важливим. Бук є однією із найважливіших складових помірних широколистяних лісів, які колись займали 40 відсотків території Європи.

Фізико-географічна характеристика[ред.ред. код]

Географічне розташування[ред.ред. код]

Марамороський гірський масив здебільшого розташований на території Румунії. В Україні Мараморош розташований в Івано-Франківській та Закарпатській областях і представлений Чивчинськими й Рахівськими горами (Гуцульські Альпи) в межах висот 320—1940 м н. р. м. З північного сходу ця частина заповідника обмежений річкою Квасний, зі сходу і півдня — українсько-румунським кордоном. У межах заповідника лежать гори: Піп Іван Мармароський (1936 м), Петрос (П'єтросул) (1784 м), Берлебашка (1733 м), Жербан (1795 м) та інші.

Потік Білий на території Марамороського заповідного масиву

В межах масиву розташовані басейни річок Білий і Квасний, які є, відповідно, притоками Тиси та Білої Тиси. Басейн Квасного відрізняється прохолодним і холодним вологим мікрокліматом. Басейну Білого властивий тепліший мікроклімат. У високогір'ях клімат холодний, вологий.

Найближчі населені пункти: с. Ділове, с. Богдан, місто Рахів.

Рельєф та геологічна будова[ред.ред. код]

Рельєфу властиві глибокі міжгірні долини, численні скелясті гребені та вершини. Також на території Мараморошу простежуються сліди кайнозойського зледеніння — льодовикові цирки. Сам масив складений твердими кристалічними породами — гнейсами, слюдяними і кварцовими сланцями, мармуроподібними вапняками юрського періоду, що обумовлює специфічні риси рельєфу, ґрунтового покриву, флори[3].

Виходи порід на території Мармароського заповідного масиву

Флора та фауна[ред.ред. код]

Мармароський заповідний масив характеризується своєрідним рослинним покривом, що обумовлено його геологічною будовою. На нижчих рівнях широко поширені мішані листяно-хвойні та листяні ліси. Букові праліси поширені на південних схилах та на багатих кальцієм ґрунтах. Найбільші площі займають мішані угруповання. В холодному кліматі на верхній межі лісу, яка проходить тут на висоті 1600—1700 м, поширені чисті смеречники. Вище розташовані субальпійські та альпійські луки з фрагментами заростей криволісся, здебільшого з гірської сосни. В субальпійському та альпійському поясах зростає кілька рідкісних видів рослин, занесених до Червоної книги України.

Буково-ялиновий ліс на території Мармарошів

На дні западини природного амфітеатру в межах г. Піп Іван Марамороський розташоване гірське озеро та площа, покрита снігом, який тримається цілий рік і зменшується в розмірах лише влітку. Ці кліматичні умови спричинили формування мохово-лишайниковії формації з елементами злаків (Poa alpina) гвоздичних (Cerastim cerastoides) та ситникових (Luzula alpinopilosa). Вони зростають на краях формації, де сніг влітку зникає. Східна частина схилу гори покрита численними скелями (на яких зростають рідкісні види: Primula minima, Viola biflora, Poa media, Asplenium viridis) та ярами, які заросли Pinus mugo та Rhododendron nyrtifolium. Також тут представлені типові чорничники та угруповання Juncetea trifidi, де Juncus trifidus виступає монодомінатом і створює пустищні ділянки луків. Це викликане великою кислотністю та кам'янистістю ґрунту. На схилах із західною експозицією Juncus поступається місцем Sphagnum spp, де він утворює суцільні зарості із рододендроном карпатським та ісландським лишайником (Cetrari isladica).[3]

Жовтець Карпатський у долині Білого Потоку

У межах Марамороського масиву КБЗ обліковано 43 лісові рослинні асоціації, з яких 13 занесені до Зеленої книги України[4], що складає понад 30 % від загальної їх кількості[5][6]. Більшість рідкісних фітоценозів мають статус «перебувають під загрозою зникнення» та «рідкісні». Переважна більшість асоціацій характеризується незначною кількістю місцезростань, а угруповання Acereto (pseudoplatani) — Fagetum (sylvaticae) alliosum (ursini)& Fagetum (Sylvaticae) taxoso (baccatae) — mercurialidosum (perennis)[7][8] представлені лише одним осередком. У складі раритетних фітоценозів виявлено 53 рідкісні, ендемічні й реліктові види: Allium ursinum L.*, Anemone narcissifora L.*, Antennaria carpatica (Wahlenb) Bluff. et Fingerh., Atropa belladonna L.*, Bonyсhium multifadum (S. G. Gmel.) Rupr.*, Campanula abietina Griseb. et Schenk, Campanula сarpatica Jacq.*, Carduus kerneri Simonk., Centaurea carpatica (Pore) Porc., Crocus heaffelianus Herb.*, Doronicum carpaticum (Griseb.et Schenk) Nym., Galanthus nivalis L.*, Gentiana acaulis L.*,Gentiana lutea L.*, Gentiana punctata L.*, Gymnadenia conopsea (L.) R Br.*, Huperzia selago (L) Bemh. ex Schrank et Mart.*, Hypericum alpigenum Kit, Lilium martagon L.*, Lunaria rediviva L.*, Lycopodium annotinum L.*, Matteuccia stuthiopteris (1..) Tod., Melittis carpatica Klok., Narcissus angustifolius Curt.*, Neottia nidus-avis (1..) Rich.*, Phyllitis scolopendrium (I..) Newm, Phyteuma vagneri A Kemer, Platanthera bifolia (L.) Rich.*, Primula minima L.*, Pulmonaria filarszkyana Jév., Pulsatilla scherfelii (Ullep.) Skalicky*, Ranunculus carpaticus Herb., Rhododendron nyrtifolium Schott et Kotschy*, Scopolia camiolica Jacq.*, Sempenlivum montanum L.*, Silene dubia Herb., Svmphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., Taxus baccata L.*[9].

  • (зірочкою позначено види, занесені до Червоної книги України[10]).
Лобарія легенева на старому яворі

Ендемічними видами, що трапляються на масиві, є Symphytum cordatum, Ranunculus carpatica, Pulmonaria filarskyana. Реліктові види: Sanicula europaea, Allium ursinum, Lunaria rediviva.

Фауна масиву багато в чому схожа з Чорногорою, але має свої особливості. Завдяки більш скелястому ландшафту високогір'я краще представлені мешканці кам'янистих розсипів — полівка снігова і тинівка альпійська. Тільки тут відмічений сокіл-сапсан, який надає перевагу скелястим ділянкам. З безхребетних трапляються деякі ендемічні види комах.

Види тварин, що охороняються на території Мармароського заповідного масиву

  1. Соматохлора альпійська — Somatochlora alpestris (Selys, 1840). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія EN
  2. Турун Фабріція — Carabus fabricii Duftschmid, 1812. Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія EN
  3. Жук-турун Carabus auronitens escheri Palliardi, 1825 — підвид ендемічний для Карпат
    Турун золотисто-блискучий Ешера — Carabus auronitens escheri Palliardi, 1825. Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат
  4. Турун Гампея — Carabus hampei Küster, 1846. Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія VU
  5. Турун нерегулярно-ямковий — Carabus irregularis Fabricius, 1792. Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія NT
  6. Лейстус Банінгера — Leistus baenningeri Roubal, 1926. Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія VU
  7. Дельтомерус карпатський — Deltomerus carpathicus (Miller, 1868). Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія NT
  8. Антаксія ялицева — Anthaxia helvetica Stierlin, 1868. Охоронний статус: Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категоріяNT
  9. Гірняк манто — Erebia manto (Denis & Schiff ermueller, 1775). Охоронний статус: Червона книга України, категорія «Рідкісний»; Червона книга Українських Карпат, Червоний список IUCN, категорія VU

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гамор Ф. Д., Волощук М. 1., Антосяк Т. М., Козурак А. В. БЗ Карпатський // Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. — К.: Фітосоціоцентр, 2012. — Ч. 1. Біосферні заповідники. Природні заповідники. — С. 45-72.
  2. Червона книга Українських Карпат. Тваринний світ / заг. редакція — О.Ю Мателешко, Л. А. Потіш. — Ужгород: Карпати, 2011. — 336 с.
  3. а б Hleb Ruslan, Hedl Radim. Analyz of vegetation of mountain Pop Ivan (Maramorosh mountains). 46-48 p. Phytodiversity of the Carpathians: modern status, conservation and restoration: Proceedings of the international scientific Coference dedicated to the 15th anniversary of the Laboratory for Nature Protection of Uzhorod National University (September 11-13, 2008, Uzhgorod: Lira, 2008. — 196 p. ISBN 978-966-2195-17-0
  4. Зелена книга України. Рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення рослинні угруповання / Ред. Я. II. Дідух. — К.: Альтерпрес, 2009. — 448 с.
  5. Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. — Рахів, 2012. — Т. XXXVI. — 468 с.
  6. Літопис природи Карпатського біосферного заповідника. — Рахів. 2014. — Т. 37. — 542 с.
  7. Кабаль М. В., Глеб Р. К., Полянчук І. Й., Сухарюк Д. Д. Лісові угруповання з участю тису ягідного на території Карпатського біосферного заповідника / Матер. міжнар. наук. конф. «Збереження та відтворення біорізноманіття природно-заповідних територій». — Львів: ЗУКЦ. 2014. — С. 82-87.
  8. Глеб Р. Ю., Кабаль М. В., Полянчук І. Й., Сухарюк Д. Д. Структура асоціації буковий ліс ведмежоцибулевий у Марамороському масиві Карпатського біосферного заповідника // Матер. наук. конф. присвяченої 60-річчю Високогірного біологічного стаціонару Львівського нац. унів. ім. І. Франка. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. — 92 с.
  9. Глеб Р. Ю., Кабаль М. В., Полянчук І. Й., Сухарюк Д. Д. Рідкісні лісові угруповання Марамороського масиву Карпатського біосферного заповідника. // Матер. другої наук.-практ. конф. «Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень», 24-25 квітня 2015 р. — Чернівці: Друк Арт., 2015. — 400 с.
  10. Червона книга України. Рослинний світ / Ред. Я. II. Дідух. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 912 с.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]