Ой ти, дівчино, з горіха зерня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ой ти, дівчино, з горіха зерня
Жанр романс і поезія
Форма пісня
Автор Іван Франко
Мова українська
Опубліковано 1896
Видання Зів'яле листя
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

«Ой ти, дівчино, з горіха зерня» — поезія українського письменника Івана Франка зі збірки «Зів'яле листя». Набула широкої популярності як українська пісня-романс композитора Анатолія Кос-Анатольського.

Поезія[ред. | ред. код]

Вірш увійшов до збірки поезій Івана Франка «Зів'яле листя», що вийшла 1896 року. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» написано на зразок української народної ліричної пісні «Ой ти, дівчино, горда і пишна…» Франко описує красу дівчини, використовуючи фольклорні мотиви і порівняння, властиві народній пісні. Дослідники творчості Івана Франка відзначають, що у цій поезії «переплітаються тонкі градації ніжності й відчаю, захоплення й смутку»[1]. Ліричний герой Івана Франка «відчуває свою приреченість і зачарованість, містичну трагедійність свого кохання»[2].

Музичні інтерпретації вірша[ред. | ред. код]

Ой ти, дівчино, з горіха зерня

Ой ти, дівчино, з горіха зерня,
Чом твоє серденько — колюче терня?
Чом твої устонька — тиха молитва,
А твоє слово остре, як бритва?
Чом твої очі сяють тим чаром,
Що то запалює серце пожаром?
Ох, тії очі темніші ночі,
Хто в них задивиться, й сонця не хоче!
І чом твій усміх — для мене скрута,
Серце бентежить, як буря люта?
Ой ти, дівчино, ясная зоре!
Ти мої радощі, ти моє горе!
Тебе кидаючи, любити мушу.
Тебе кохаючи, загублю душу.

Уперше вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» був покладений на музику для чоловічого хору 1895 року буковинським композитором Сидором Воробкевичем. Твір був виконаний 1898 року у Львові під час відзначення 25-ліття творчої та наукової діяльності Івана Франка. Твір був написаний у традиціях німецького хорового співу Liedertafel з використанням характерних для української пісенності ефектів та близьких до фольклорних мелодичні інтонації[1].

1939 року солоспів на слова цієї пісні написав Станіслав Людкевич, 1960 року здійснив другу редакцію. Твір написаний у європейському жанрі valse-caprice з виразними українськими народнопісенними ознаками[1]. 2017 року цей солоспів був виконаний у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Возницького в рамках ЛюдкевичФеста[3][4].

Пісня А. Кос-Анатольського[ред. | ред. код]

1956 року поезія «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…» покладена на музику композитором Анатолієм Кос-Анатольським. Пісня була написана до ювілею автора і вперше прозвучала у виконанні Дмитра Гнатюка на ювілейному концерті в честь сторіччя Івана Франка.

За свідоцтвом Марії Загайкевич твір Кос-Анатольського «почав втрачати своє авторство і виконуватися як народна пісня»[5]

Пісня авторства Кос-Анатольського здобула велику популярність, що спонукало автора до написання кількох версій твору для різних виконавських складів[6]:

  • для голосу в супроводі фортепіано (1956);
  • для мішаного хору а капела і соло баритона (1961);
  • для соліста-тенора і чоловічого ансамблю (1968);
  • для голосу, фортепіано, скрипки і віолончелі (1968),
  • фантазія на тему пісні «Ой ти, дівчино» для скрипки і фортепіано (1973);
  • фантазія на тему пісні «Ой ти, дівчино» для арфи (1973);
  • для жіночого вокального терцету з фортепіано (1981).

Фантазія Кос-Анатольського на тему пісні «Ой ти, дівчино» для арфи була перекладена Марією Крушельницькою для фортепіано. Уперше твір був виконаний на концерті невідомих фортепіанних творів А. Кос-Анатольського у 2000 році і увійшов компакт-диску «Невідомий Анатолій Кос-Анатольський»[7].

Виконавці пісні[ред. | ред. код]

Першим виконавцем пісні А. Кос-Анатольського був Дмитро Гнатюк, який її заспівав на ювілейному концерті у сторіччя Івана Франка. Також відома у виконанні Анатолія Солов'яненка, Олександра Василенка, Анатолія Мокренка[8], Володимира Луціва, ВІА «Кобза»[9], хорової капели «Трембіта»[10] та інших виконавців і колективів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Фрайт, Оксана. Музичне життя поезії Івана Франка Ой ти, дівчино, з горіха зерня. //МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. – 2008. – №. 4-5. – С. 345-351.
  2. ↑ Баган О. Тристанівський архетип кохання в інтимній ліриці Івана Франка. // Франкознавчі студії. — Дрогобич, 2002. — Вип. 2. — С. 146–156. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  3. ↑ Солоспіви Людкевича. gastroli.ua. Процитовано 8 вересня 2021.
  4. ↑ С.Людкевич - «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» (на слова Івана Франка) (uk-UA) , процитовано 8 вересня 2021
  5. ↑ Загайкевич М. Музичний світ великого Каменяра. — К., 1986.
  6. ↑ Фрайт, О. (2009). Музичне життя поезії Івана Франка Ой ти, дівчино, з горіха зерня (закінчення). МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія. № 6. с. 393—398. ISSN 2309-7752. Процитовано 8 вересня 2021.
  7. ↑ Марія Крушельницька, Богдан Козак, Анатолій Кос-Анатольський – Невідомий Анатолій Кос-Анатольський (2001, CD) (рос.), процитовано 8 вересня 2021
  8. ↑ Various - Шедеври Української Музики. Discogs (рос.). Процитовано 8 вересня 2021.
  9. ↑ Кобза – Спомин (2001, Cassette) (рос.), процитовано 8 вересня 2021
  10. ↑ Павло Муравський – Шедеври Хорового Мистецтва (2005, CD) (рос.), процитовано 8 вересня 2021

Джерела[ред. | ред. код]


Це незавершена стаття про пісню.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ой_ти,_дівчино,_з_горіха_зерня&oldid=41431449