Окремий сердюцький дивізіон (Українська Держава)

Окремий сердюцький дивізіон
На службі	після 29 квітня - 14 грудня 1918
Країна	Українська Держава
Вид	Армія Української Держави
Гарнізон/Штаб	Київська губернія, Київ
Війни/битви	Радянсько-українська війна

Окремий сердюцький дивізіон (О.с.д-н.) — дивізіон збройних сил Української Держави під час української революції та радянсько-української війни.

Історія

Після 29 квітня «Окремий сердюцький дивізіон» військ Центральної Ради ліквідованої Української Народної Республіки під командуванням М. М. Аркаса перейшов до Армії Української Держави.

Адміністративно-територіальний поділ. Зелена пунктирна лінія - територіальні претензії.

30 травня урядом видано Закон, яким була затверджена Присяга на вірність Українській Державі, і Закон про військову підсудність. Військовослужбовці прийняли присягу.

24 липня Рада міністрів Української Держави прийняла Закон про загальний військовий обов'язок і затвердила План організації армії, підготовлений Генеральним штабом.

Службовці військового міністерства Української Держави — полковник Микола Лаврентійович Максимів (крайній зліва, у білій формі) і військовий міністр генеральний бунчужний Олександр Францевич Рогоза (крайній праворуч).

11 листопада завершилася Перша світова війна. Німецька імперія припинила існування в результаті Листопадової революції і повинна була вивести свої війська з окупованих територій. Для уряду Української держави ця подія віщувала послаблення влади.

Ослабленням німців і відповідно Української Держави скористалися противники гетьмана П. П. Скоропадського, які в ніч з 13 на 14 листопада в Білій Церкві роголосили Директорію з метою повалення влади німецького командування і влади гетьманського уряду. Директорія складалася з п'яти членів, головою обрано В. К. Винниченка.

Нетривала «Українська громадянська війна 16 листопада - 14 грудня 1918 року» завершилася 14 грудня, коли Верховний Воєвода Української Армії і Флоту гетьман П. П. Скоропадський дав вказівки командувачу всіма російськими добровольчими частинами в Українській Державі князю генерал-лейтенанту О. М. Долгорукову, а той видав наказ про припинення опору і демобілізації захисників Києва.

П. П. Скоропадський зрікся влади. Уряд передав повноваження Міський Думі та Міській Управі.

15 грудня «Окремий сердюцький дивізіон» перейшов на сторону Директорії.

Директорія перейменувала дивізіон в Кінно-посильний полк штабу армії УНР. На чолі цього полку М. М. Аркас брав участь в боях в Чернігівській губернії наприкінці грудня 1918 р. - в січні 1919 р.

Командування

• Аркас Микола Миколайович, командир дивізіону, (після 29 квітня – 14 грудня 1918)

Див. також

• Сердюк
• Сердюцькі дивізії (1917-1918)
• Військові звання Української Держави

Література

• Павел Скоропадский: Воспоминания (конец 1917 — декабрь 1918) — М.: Киев — Филадельфия, 1995.
• Тынченко Я. Сердюки гетмана Скоропадского. Украина, 1918. «Цейхгауз» № 18/2002.
• Тынченко Я. Офицерский корпус армии Украинской Народной Республики. Киев, 2007.
• Залесский К. А. Кто был кто в первой мировой войне. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003
• Субтельний Орест. Історія України. — Київ : Либідь, 1993. — 720 с. с. — ISBN 5-325-00451-4.
• Дмитрий Адаменко. Директория против гетмана. «Украинская неделя», № 49 (58), 2008.
• Дорошенко Д. История Украины 1917—1923 гг — Т. II в. — Нью-Йорк, 1954.