Округи Чехії

Okresy České Republiky
Відомо також як: Okresy
Країна	Чехія
Тип	адміністративний поділ Чехії, окрес, адміністративна одиниця країни другого рівняd, статистична територіальна одиницяd і LAU 1d
Знаходиться в	Краї Чехії (10)
Створено	1960
Скасовано	2003
Кількість	76 (станом на 2003)
Можливі статуси	все ще існує як територіальна одиниця
Додатковий статус	Локальна адміністративна одиниця
Підрозділи	Громади з розширеною компетенцією (204)
Округи Чехії у Вікісховищі

Чехія
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Чехії
Конституція Правова система Права людини
Глава держави Президент (список) Мілош Земан (2018–2023; 2-й термін)
Виконавча влада Чинний уряд : Уряд Петра Фіали Прем'єр-міністр (список) Петр Фіала (2021–…)
Законодавча влада Палати парламенту Палата депутатів Сенат
Судова влада Конституційний суд Верховний суд Вищий адміністративний суд
Вибори Парламентські: 2006 2010 2013 2017 2021 Президентські: 2013 2018 Європейські: 2004 2009 2014 Політичні партії
Адміністративний поділ Адміністративний поділ Чехії
Міжнародні відносини Міжнародні організації Міністерство закордонних справ Міністр ЗС (список) Ян Ліпавський (грудень 2021–…) Посольства: іноземні власні в Україні Паспорт Міжнародні відносини Чехії
Категорія • Інші країни

Окрес (чеськ. okres) — адміністративна одиниця 2-го рівня Чеської Республіки.

Історія

У 1960 році Чехословаччина була перерозподілена на окреси (okres, множ. okresy ) часто без врахування традиційного поділу та місцевих відносин. На території Чехії було 75 округів; у 1990-х рр. був доданий 76-й округ Єсенік, який був виділений з округа Шумперк. Три складалися виключно з статутних міст (statutární města, одн. město ) Брно, Острава і Пльзень, які отримали статус округів лише в 1971 році; столиця Прага (Hlavní město Praha) мав особливий статус, але десять районів Праги ( obvody ) були в певному сенсі еквівалентними округам.

Реформа, що діє з січня 2003 року, замінила округи на 204 «громади (муніципалітети) з розширеною компетенцією» (obce s rozšířenou působností, а також obce III. stupně — муніципалітети третього рівня, які неофіційно називалися також «маленькими округами»(malé okresy), які взяли на себе більшу частину адміністрації колишньої окружної влади. Деякі з них далі розподіляються між «муніципалітетами з уповноваженими місцевими органами влади» (obce s pověřeným obecním úřadem, скорочені до pověřená obec, множ. pověřené obce ; «громади (муніципалітети) другого рівня»). Старі округи як і раніше існують як територіальні одиниці і залишаються місцями деяких закладів, як-от суди, поліція, та архіви. У 2007 році кордони округів були злегка відрегульовані і 119 громад (муніципалітетів) зараз перебувають у різних округах.

Край (Kraj)	Округ (Okres)	Площа (км2)	Населення (2002)	Кількість громад (муніципалітетів)
Карловарський край (Karlovarský kraj)	Хеб	933	89,107	39
	Карлові Вари	1628	121,886	55
	Соколов	753	93,227	38
Середньочеський край (Středočeský kraj)	Бенешов	1524	93,220	115
	Бероун	662	76,101	85
	Кладно	692	150,181	100
	Колін	846	95,523	100
	Кутна Гора	917	73,337	88
	Мєльнік	712	94,868	70
	Млада-Болеслав	1058	114,042	123
	Нимбурк	876	84,784	87
	Прага-схід	584	98,453	91
	Прага-захід	586	86,777	80
	Пржибрам	1628	107,260	120
	Раковнік	930	54,128	84
Краловоградецький край (Královéhradecký kraj)	Градець-Кралове	875	159,622	101
	Їчін	887	77,368	111
	Наход	851	112,448	78
	Рихнов-над-Кнєжноу	998	79,003	83
	Трутнов	1147	119,996	75
Ліберецький край (Liberecký kraj)	Чеська Ліпа	1137	106,411	59
	Яблонець-над-Нісоу	402	88,232	34
	Ліберец	925	158,988	57
	Семіли	699	74,660	65
Мораво-Сілезький край (Moravskoslezský kraj)	Брунтал	1658	104,480	67
	Фридек-Містек	1273	226,592	72
	Карвіна	347	277,244	17
	Новий Їчин	918	159,473	53
	Опава	1144	180,769	77
	Острава	214	314,102	13
Оломоуцький край (Olomoucký kraj)	Єсенік	719	42,251	24
	Оломоуц	1451	224,156	92
	Пржеров	884	138,895	104
	Простейов	770	109,524	96
	Шумперк	1316	125,924	78
Пардубіцький край (Pardubický kraj)	Хрудім	1030	104,748	113
	Пардубіце	889	160,251	115
	Світави	1335	101,832	113
	Усті-над-Орліці	1265	138,753	111
Пльзенський край (Plzeňský kraj)	Домажліце	1140	58,895	86
	Клатови	1939	87,680	95
	Пльзень	125	163,791	15
	Плзень-південь	1080	68,495	90
	Плзень-північ	1323	73,610	98
	Рокицани	575	45,574	68
	Тахов	1379	51,329	51
Prague (Hlavní město Praha)	Прага	496	1,181,610	1
Південночеський край (Jihočeský kraj)	Чеське Будєйовіце	1625	178,523	107
	Чеський Крумлов	1615	59,817	46
	Їндржіхув Градець	1944	92,846	106
	Пісек	1138	70,419	76
	Прахатіце	1375	51.410	65
	Страконіце	1032	69,496	112
	Табор	1327	102,586	111
Південноморавський край (Jihomoravský kraj)	Бланско	943	107,454	130
	Бржецлав	1173	123,265	69
	Брно	230	385,913	1
	Брно-околиця	1108	161,269	137
	Годонін	1086	158,602	81
	Вишков	889	89,342	81
	Зноймо	1637	114,061	148
Устецький край (Ústecký kraj)	Хомутов	935	124,744	44
	Дєчін	909	133,631	52
	Літомержице	1032	114,497	105
	Лоуни	1118	85,830	70
	Мост	467	116,786	26
	Тепліце	469	126,635	34
	Усті-над-Лабем	405	117,589	23
Край Височіна (Vysočina)	Гавлічкув-Брод	1265	94,778	120
	Їглава	1180	108,404	121
	Пельгржимов	1290	72,219	120
	Тршжебіч	1518	116,415	173
	Ждяр-над-Сазавоу	1672	118,216	195
Злінський край (Zlínský kraj)	Кромержиж	799	107,852	80
	Угерске Градіштє	991	143,763	78
	Всетін	1143	145,875	59
	Злін	1030	192,994	87

Див. також

• Край (Чехія)
• ISO 3166-2:CZ