Устецький край

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Устецький край
Ústecký kraj
Прапор краю Герб краю
Flag of Usti nad Labem Region.svg
Usti nad Labem Region CoA CZ.svg
Зображення
Місто Ловосіце на Лабі
Засновано у 2000 році
Країна: Чехія Чехія
Адміністративний центр: Усті-над-Лабем
Гейтман: Яна Ваньгова
Площа: 5 335 км²
Кількість жителів: 830 371 (26.03.2011)[1]
Густота населення: 156 осіб/км²
Найвища точка: 1244 м (г. Клиновець)
Історична земля: Богемія
Кількість округів: 7 округів
ISO 3166-2: CZ-US
CZ-NUTS: CZ042
RZ: U
Офіційний сайт
Розташування на мапі
2004 Ustecky kraj.PNG

Устецький край (чеськ. Ústecký kraj) — адміністративна одиниця (край), одна із 14 вищих (1-го рівня) одиниць органів місцевого самоврядування Чеської республіки. Повністю розташований в історичній області Богемія, в її північній частині. Адміністративний центр краю — місто Усті-над-Лабем.

Географія[ред.ред. код]

В'їзд в Устецький край із сторони Ліберецького

Край розташований в історичній області Богемія, на північному заході Чехії. На північному сході межує із Ліберецьким, на на південному сході — із Центральночеським, на південному заході — із Пльзенським і Карловарським краями (всі краї Чехії); на північному заході — із землею Саксонія (Німеччина).[2]

Рельєф північно-західної частини краю переважно гористий. Тут, вздовж кордону з Німеччиною розкинулися Рудні гори з найвищою вершиною, горою Клиновець (1244 м), який лежить на кордоні з Карловарським краєм. Далі, на північний схід лежать Лабські піщані гори і Лужицькі гори з найвищою вершиною, горою Лауше (793 м). Вони є продовженням на північний схід Рудних гір. В південно-східній частині краю, на південь від Лужицьких гір, лежить Чеське узвишшя (České středohoří), з найвищою вершиною, горою Мілешовка (837 м). Південна частина регіону переважно рівнинна. Сама найнижча точка краю і всієї Чехії (115 м) — місце злиття Лаби і Кам'яницє (Kamenice), поблизу села Грженско в окрузі Дечин.

Близько 30% земель краю покрито лісами, на долю сільськогосподарських угідь припадає біля 50% території, водна поверхня займає біля 2%.

Найбільша річка краю — Лаба із своїми притоками: ліві — Огрже і Біліна, праві — Плоучницє (Ploučnice) і Кам'яницє (Kamenice) — належать до басейну Північного моря. У краї є джерела мінеральних вод.

Населення[ред.ред. код]

В Устецькому краї проживає 830 371 мешканець за станом на 26 березня 2011 року (близько 7,8% населення Чехії). Середня щільність населення краю вище середньої по країні (Чехія — 130 осіб на км²) і становить — 156 осіб на км². Найвища щільність у місті Тепліце (2133), найнижча — в окрузі Лоуни (78). За цими показниками край займає 5-те місце за чисельністю населення і 4-те — за щільністю населення серед всіх 13-ти країв республіки і столиці.

Зміна чисельності населення краю[1]
Роки 1961 1970 1980 1991 2001 2011
Населення, осіб 782 754 796 762 832 525 824 461 820 219 830 371

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Фонтан в центрі міста Тепліце
Округи Устецького краю

Площа Устецького краю становить 5 335 км², що становить 6,84% від усієї території Чехії, і займає 7-ме місце серед країв республіки.

Край ділиться на 7-м округів в яких, у свою чергу, налічується 421 населенний пункт, у тому числі: 58 міст, 9 містечок та 354 села, 16 муніципальних утворень з розширеними повноваженнями. В містах проживає 80,7% жителів регіону. Села до 500 жителів становлять 54% від всієї кількості сіл, але в них проживає лише 5,8% жителів.[3]

Округи Устецького краю (2011)
Округ Населення,[1]
осіб
Площа,
км²
Густота,
осіб/км²
Населенні пункти,
(міст / сіл)
Дечин 133 128  908,58  146,52  14 / 52
Літомержіце 119 308  1 032,16  115,59  11+2 / 105
Лоуни 86 685  1 117,65  77,56  7+6 / 70
Мост 115 211  467,16  246,62  6 / 26
Тепліце 128 873  469,27  274,62  9+1 / 34
Усті-над-
Лабем
120 943  404,44  299,04  3 / 23
Хомутов 126 223  935,30  134,95  8 / 44

Найбільші міста[ред.ред. код]

Місто Усті-над-Лабем, вид з оглядової вежі Ербен

В Устецькому краї нараховується 58 міст і 9 містечок. Найбільші із них приведені в таблиці. Дані по чисельності населення міст вказані станом на 26 березня 2011) року.[1]

Місто Населення Місто Населення
Усті-над-Лабем 95 003  Кадань 18 147 
Мост 67 030  Біліна 15 901 
Тепліце 50 728  Варнсдорф 15 788 
Дечин 50 620  Клаштерець-над-Огржем 15 222 
Хомутов 49 784  Крупка 13 658 
Літвінов 26 241  Роудніце-над-Лабою 13 114 
Літомержіце 24 405  Румбурк 11 250 
Їрков 20 473  Штеті 9 100 
Жатець 19 208  Ловосіце 8 821 
Лоуни 18 680  Духцов 8 697 

Економіка[ред.ред. код]

Економіка регіону є специфічною для різних районів краю, це пов'язано з тим, що в регіоні існує кілька різних типів ландшафту. Для низинних районів (округи Літомержіце, Лоуни) притаманний високий рівень розвитку сільського господарства (вирощування овочів, хмелю, фруктів, винограду, виробництво вина), для гірських районів (Рудні гори, Чеське узвишшя, Доуповські гори) характерний високий рівень розвитку в промисловості. В цілому для регіону характерні розвинуті такі галузі промисловості як: важка, гірничодобувна (видобуток вугілля, піску, будівельного каменю), хімічна, машинобудівна, скляна, виробництво електроенергії.

В кінці 2002 року в краї було зареєстровано 156 000 підприємств, у тому числі 113 000 підприємств малого бізнесу.

Міжнародне економічне співробітництво розвивається у двох єврорегіонах. Єврорегіон Ельба-Лаба на кордоні з Німеччиною займає площу 5400 км² і включає округи Північної Чехії, Саксонської Швейцарії, частину Верхньої Ельби і південь Рудних гір (всього 214 чеських і 63 саксонських населених пунктів). Другий єврорегіон — Рудні гори включає чеські райони Хомутов, Лоуни, Тепліце і Мост.

Частка краю у валовому національному продукті Чехії становить 6,5% (на 31 грудня 2005 року).

Транспорт[ред.ред. код]

Автомагістраль E55 поблизу Ловосіце в сторону Праги. Вдалині гора Ловош (Lovoš)

Автомагістраль D8/E55 (європейський маршрут: Гелсингборг Швеція — Данія — Німеччина — Чехія — Австрія — Італія — Греція Каламата) пов'язує адміністративний центр краю Усті-над-Лабем із Прагою і німецьким містом Дрезден. Ця дорога є частиною транс-європейського транспортного коридору, що з'єднує Берлін зі Стамбулом. Інша важлива магістраль E442 (E442) пов'язуює Карловарський край вздовж Рудних гір з північними районами Ліберецького краю, а також Німеччину з Прагою через Хомутов і Лоун і слідує маршрутом Карлові Вари — Остров — Хомутов — Мост — Тепліце — Усті-над-Лабем — Дечин — Новий Бор — Ліберець — Турнов → … → Жиліна (Словаччина).

Регіон має щільну залізничну мережу. Уздовж Ельби проходить важливий міжнародний залізничний шлях Берлін — Дрезден — Усті-над-Лабем — Прага — Брно — Відень — Будапешт, який є частиною IV європейського транспортного коридору. Інша значуща залізнична лінія перетинає регіон вздовж Рудних гір.

Річкові перевезення здійснюються по Ельбі, яка на всій території краю є судноплавною і надає можливість прямого водного сполучення до самого Північного моря.

Наука та освіта[ред.ред. код]

Відповідно до потреб реструктуризації виробництва і послуг у зв'язку із зменшенням видобутку корисних копалин, виникла потреба у перепідготовці працівників цієї галузі. Певну роль у її виконанні відіграли професійно-технічні училища, професійно-технічні середні школи та університети (Університет Яна Євангеліста в Усті-над-Лабем, факультет Чеського технічного університету в Дечині, нещодавно відкритий університет фінансів та адміністрації в Мості, Університет економіки і управління в Усті-над-Лабем), який працює в регіоні.

Сорт і туризм[ред.ред. код]

Правчицька Брама — символ національного парку Богемська Швейцарія

Територія Устецького краю була заселена ще за часів раннього середньовіччя, у зв'язку з чим в регіоні є велика кількість історичних пам'яток. До найвідоміших належать романська ротонда на горі Ржіп (Říp), готична церква в місті Мост, замок Духцов в стилі бароко, монастирі Осєк і Доксані, середньовічні замки Плосковіце, Лібоховіце (Libochovice) і старі квартали міст Уштек (Úštěk), Рудніце-над-Лабем (Roudnice nad Labem) і єпископського міста Лайтмериця. У місті Терезін знаходиться музей жертв концтабору «Терезінштадт».

Незважаючи на високий рівень індустріалізації регіон має ряд заповідних природних об'єктів: національний парк «Богемська Швейцарія» (České Švýcarsko), ландшафтні заповідники «Лабске пісковце» (Labské pískovce, Лабскі піщані гори), Лужицькі гори, (Lužické hory), регіональний ландшафтний парк «Кокоржінско» (Kokořínsko), а також 136 природних заповідників і пам'ятників природи.

У Рудних і Лужицьких горах розвинені зимові види спорту, в тому числі гірськолижний.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]